Описание
Продаю CD Lou Reed “Berlin” – 1973
Лу Рід (Lou Reed, повне ім’я – Л’юіс Аллан Рід, Lewis Allan Reed, при народженні – Рабіновіц; народився 2 березня 1942 року в м. Бруклін, штат Нью-Йорк – спочив 27 жовтня 2013 року в Лонг-Айленді) – легендарний американський рок-музикант, поет, вокаліст і гітарист, автор пісень, один із засновників й лідер рок-гурту The Velvet Underground. Один із найвпливіших музикантів прото-панку та глем-року. Мав значний вплив на зародження нойз-року та альтернативного року.
“Berlin” – третій сольний студійний альбом Лу Ріда, випущений в 1973 році.
Лу Рід почав працювати над записом альбому в 1972 році. Велику частину пісень написано спеціально для нього, хоча “Caroline says (II)”, “Sad Song” і “Oh, Jim” є старими переробленими піснями Velvet Underground. Звучання альбому різко відрізнялося від Velvet Underground та від попередніх 2 сольних альбомів Лу Ріда. Пісні потужно оркестровано, на композиції накладено звуки ріжків, дитячі голоси, а манера виконання нагадує відсторонений, меланхолійний речитатив людини, яка розповідає про давнє минуле. У записі бере участь безліч сесійних музикантів, сам Лу Рід грає тільки на акустичній гітарі та співає.
“Berlin” – цілісний концептуальний альбом (деякі критики вважають його рок-оперою). Всі пісні розповідають історію трагічного кохання, що зародилася в “невеликій кав’ярні в Берліні біля Стіни” між якимось Джімом (від імені якого йде розповідь) і Керолайн, яка, мабуть є ресторанною співачкою. Але якщо 1-ша, однойменна пісня альбому є світлою та ліричною замальовкою, то вже з 2-ій пісні й настрій, і звучання змінюється, стаючи все тривожнішим і депресивнішим. Одна за одною пісні розповідають, коли прямо, коли натяками, про нездійснені надії, непереборні соціальні бар’єри, відчуження колись люблячих людей, про бурхливі сімейні сварки із фізичним насильством, спроби заглушити душевний біль безладним сексом і наркотиками, про наростаючий розпач. Трагічна історія завершується розповіддю, як у Керолайн “забрали дітей”, мабуть позбавивши материнських прав, і нарешті, в епілозі ліричний герой, повністю спустошений душевно, приїжджає в квартиру, де колись жив із Керолайн, і згадує все, що вони пережили разом – аж до її самогубства.
1. Berlin 3:25
2. Lady Day 3:39
3. Men of Good Fortune 4:37
4. Caroline Says I 3:57
5. How Do You Think It Feels 3:43
6. Oh, Jim 5:12
7. Caroline Says II 4:12
8. The Kids 7:51
9. The Bed 5:51
10. Sad Song 6:59
All tracks written by Lou Reed.
Band:
Lou Reed – vocals; acoustic guitar
Bob Ezrin – piano; Mellotron; arrangement
Steve Hunter – electric guitar
Dick Wagner – electric guitar; backing vocals
Jack Bruce – bass guitar; except 3, 8
Aynsley Dunbar – drums; except 3, 8
Steve Winwood – organ; harmonium
Michael Brecker – tenor saxophone
Randy Brecker – trumpet
Tony Levin – bass guitar (8)
B. J. Wilson – drums (3, 8)
Allan Macmillan – piano (1)
Gene Martynec – acoustic guitar; synthesizer and vocal arrangement (9); bass guitar (2)
Jon Pierson – bass trombone
Blue Weaver – piano (3)
Steve Hyden, Elizabeth March, Dick Wagner, Lou Reed – choir
Production:
Jim Reeves – engineer
Allan Macmillan – arrangement
Produced by Bob Ezrin
Recorded at Morgan Studios, London, Record Plant Studios, New York City
(р) 1973 RCA Records
Released July 1973
CD випущено в м. Москва, Росія в 1999 році.
Наклад CD обмежено. Limited Edition. LRCD 003.
Ліцензійна угода № 186/17
Ціна 200 грн. + пересилання.
Можливий обмін на вінілові платівки.