Буклет КОМУ ВНИЗ. 2007.03.17. Тернопіль (З автографом)

Описание

14 березня 2007 року в найкращому, найбільшому і найдорожчому тернопільському концертному залі «Березіль» відбувся концерт рок-гурту КОМУ ВНИЗ «Музика високого духу», присвячений 193-ій річниці з дня народження Тараса Шевченка.
Ідеальна організація, якісний звук, професійне освітлення, надихаюча музика, змістовні тексти, шляхетна публіка. Все пройшло легко і невимушено. Тому що організаторам вдалося подолати байдужість і тихий саботаж «навколишнього середовища», починаючи від місцевої влади (від якої й так мало чого сподівалися) і закінчуючи «справжніми націоналістими» (щодо яких були певні ілюзії).
Влада продемонструвала абсолютну байдужість як до Тараса Шевченка, так і до української культури в цілому. Певне пожвавлення виразилося лише в бажанні отримати безкоштовні квитки на концерт. На що «слуги народу» отримали логічну відповідь організаторів: «Панове, ну навіщо вам цей концерт. Вам же це зовсім не цікаво».
Ще гірше було зі «справжніми націоналістами» — всіма цими місцевими просвітами, вертепами, свободами, кунами та іншими професійними патріотами. Попри пусті обіцянки — жодної реальної підтримки. Це ще тупіше, ніж з місцевими чиновниками — ті, принаймні, нічого не обіцяли і чесно дали зрозуміти, що їм «по барабану» вся ця ваша «музика» разом з «високим духом». Наприклад, тернопільська «Свобода» взяла для розклейки концертні афіші, потримала в себе, а потім на вимогу організаторів повернула (в принципі, їхня логіка зрозуміла: який сенс розвішувати плакати, якщо немає жодного партійного піару?)
Ніхто з керівництва і активу згаданих організацій не придбали ЗАВЧАСНО квиток на концерт. Але потрапити на концерт хотіли. Безплатно. Деякі з них навіть переконували, що «справжні націоналісти» своєю жертовною працею заслужили на безкоштовний вхід (треба розуміти, до кінця їхнього життя).
Чому так важливо було наперед продати квитки? Тому що принцип «Сонячної Мережі» — самодостатність. Громада ні в кого не просить і навіть не бере в борг — громада все робить власним коштом, власними ресурсами. Тож всі попередні витрати на підготовку концерту (оренду залу, звук, світло, буклети, рекламу тощо) мали здійснюватися за рахунок проданих квитків. Ціни на квитки були в широкому діапазоні, в залежності від зручності місця в залі: 25, 35, 45, 54, 63, 72 і 90 грн.
Природно, що організатори концерту розраховували на підтримку націоналістичного активу в розповсюдженні квитків. Коли ж зрозуміли, що окрім «професійної балаканини» нічого не буде, спеціально оголосили і надрукували на кожному квитку: «Цей концерт є виключно культурно-мистецьким дійством. Жодна політична партія, об’єднання чи блок, не зважаючи на можливі заяви, до нього непричетні». Ми ж знаємо, що у перемоги багато батьків, а у поразки немає й матері.
Далі почався тихий саботаж. Містом поповзли чутки, щоб люди не купляли квитки, бо, мовляв, концерту не буде, а якщо й буде, то перед самим початком їх можна буде придбати майже за безцінь.
Це ускладнило ситуацію, оскільки за тиждень до концерту виявилося, що наявних грошей навіть з добровільними внесками активу «Сонячної Мережі» не вистачає для виплати обумовленого гонорару музикантам КОМУ ВНИЗ. Головний організатор цього концерту — Тарас Іваницький — відверто пояснив хлопцям ситуацію і сказав, що не зможе в повному обсязі виконати свої зобов’язання і вони мають повне право відмовитися від виступу. На що отримав відповідь, що КОМУ ВНИЗ дасть концерт «за будь-якої погоди».
Зранку в середу 14 березня поїздом № 49 «Київ-Трускавець» («Кобзар») музиканти гурту КОМУ ВНИЗ Андрій Середа, Сергій Степаненко, Євген Разін і Владислав Малюгін приїхали до Тернополя, поснідали в готелі, трохи відпочили, узгодили плани з Тарасом Іваницьким, після чого поїхали на мікроавтобусі в «Березіль» готуватися до концерту. Сцену прикрасили щойно виготовленим новим плакатом із зображенням захисної сварги КОМУ ВНИЗ. Понад три години пішло на налаштування апаратури і коротку репетицію. О шостій годині пообідали (чи повечеряли), а за чверть н