Soli (1979)16 шт.325 грн
Un po' artista un po' no (1980)7 шт.500 грн
Tecadisk (1977)6 шт.925 грн
Ti avrò (1978)5 шт.500 грн
Il ragazzo della via Gluck (1966)3 шт.356 грн
Azzurro / Una carezza in un pugno (1968)3 шт.445 грн
Adriano rock (1968)3 шт.1 000 грн
Svalutation (1976)3 шт.190 грн
Furore (1960)2 шт.
Nostalrock (1973)2 шт.
Yuppi du (1975)2 шт.
Il forestiero (1970)1 шт.
Er Piu' (Storia D'Amore E Di Coltello) (1971)1 шт.
I mali del secolo (1972)1 шт.
Disco dance (1977)1 шт.
Adriano Celentano con Giulio Libano e la sua orchestra (1960)0
Peppermint twist (1962)0
A New Orleans (1963)0
Non mi dir (1964)0
Geppo il folle (1978)0
Адріано Челентано – музикант, знаменитий композитор і актор кінематографа, якого часто вважають одним з найуспішніших і найбільш продаваних музичних виконавців в історії музичної культури Італії.
За всю кар'єру співака було випущено понад 600 музичних композицій і 41 альбом, крім того, Челентано знімався в італійських комедіях і мелодрамах.
Його музична кар’єра почалася в п’ятдесятих із виступів у клубах: разом із друзями він виконував американський репертуар, танцював і пародіював коміка Джеррі Льюїса. За незвичну манеру рухатися на сцені його прозвали Molleggiato — «на пружинах».
Після міланського фестивалю рок-н-ролу 1957 року молодим виконавцем зацікавилилися музичні видавці. Перші записи англійською, вимову якої він відтворював на слух, особливого успіху не мали. Популярність прийшла з італійськими піснями. На початку шістдесятих він заснував власну фірму Clan Celentano, щоб самостійно вибирати матеріал, випускати платівки й підтримувати інших музикантів.
Згодом його репертуар став різноманітнішим. Поряд із рок-н-ролом він виконував балади, співав про кохання, забудову міст і суспільні проблеми. Іноді експериментував із самим мовленням: для «Prisencolinensinainciusol» (1972) вигадав слова, що нагадують американську англійську, але не мають зв’язного змісту. За його поясненням, так він хотів показати нездатність людей зрозуміти одне одного.
Роботу в студії співак поєднував зі зйомками в кіно й на телебаченні. Він брав участь у створенні музики до власних фільмів, тому його записи пов’язані і з естрадою, і з кінематографом. Пізніше телевізійні програми стали ще одним способом представити новий матеріал та обговорити теми, до яких він звертався в текстах.
Наприкінці дев’яностих він розпочав тривалу співпрацю з композитором Джанні Беллою та поетом Моголом. Разом вони працювали над «Io non so parlar d’amore» (1999), потім продовжили співпрацю на наступних альбомах. З італійською співачкою Міною він записав два спільні альбоми: «Mina Celentano» (1998) і «Le migliori» (2016).




