Біллі Конноллі — шотландський комік, актор і музикант із Глазго, який починав із виступів у фолк-клубах. Він співав, грав на банджо й разом із гітаристом Темом Гарві заснував The Humblebums у 1965 році. Пізніше до них приєднався Джеррі Рафферті, майбутній автор «Baker Street». У репертуарі сусідили народні мелодії та власні твори, а між номерами Конноллі розважав публіку жартами.
Розмови зі слухачами поступово ставали довшими. Після розпаду ансамблю в 1971 році він продовжив виступати сам, чергуючи фолк із комічними історіями та музичними пародіями. На «Billy Connolly Live!» (1972) можна почути цю ранню програму. У «The Welly Boot Song» він переробив традиційну пісню про ткачів на жартівливу оду гумовим чоботам. Через два роки на подвійному концертному альбомі «Solo Concert» розповіді вже займали значну частину виступу. В одній із них Конноллі переказував Таємну вечерю так, наче вона відбувалася в Глазго.
У 1975 році виступ у телешоу Майкла Паркінсона приніс йому широку популярність у Британії. Того ж року він дістався вершини музичного чарту з «D.I.V.O.R.C.E.», пародією на кантрі-пісню Теммі Вайнетт. У листопаді сингл тиждень посідав перше місце. Згодом Конноллі повертався до банджо й у своїх телевізійних подорожах «World Tour of…», для яких грав разом з іншими фолк-музикантами.