Dead Can Dance — це унікальний австрало-британський музичний колектив, сформований у 1981 році в Мельбурні Лізою Джеррард та Бренданом Перрі. Гурт став одним із найяскравіших та найвпливовіших явищ на світовій альтернативній сцені завдяки своєму неповторному звучанню, яке критики класифікують як етерів-вейв, дарквейв та ворлд-мюзік. Творчість Dead Can Dance — це занурення в містичні світи, де поєднуються старовинні релігійні піснеспіви, середньовічна європейська музика, фольклорні мотиви Близького Сходу та Африки, а також сучасні ембієнтні електронні текстури. Неймовірне контральто Лізи Джеррард, яка часто співає на власній вигаданій мові (глосолалії), та глибокий баритон Брендана Перрі створюють величну, майже ритуальну атмосферу, яка не має аналогів у сучасній музиці.
Альбом «Aion», випущений у 1990 році, став п'ятою студійною платівкою гурту і вважається однією з найвизначніших вершин у їхній дискографії. У цьому релізі дует максимально глибоко занурився в естетику епохи раннього Ренесансу та Середньовіччя, використовуючи автентичні інструменти тих часів, такі як колісна ліра, волинки, віоли та старовинні флейти. Обкладинку альбому прикрашає фрагмент знаменитого триптиху Ієроніма Босха «Сад земних насолод», що ідеально підкреслює наповнення диска. Такі треки, як динамічний середньовічний танець «Saltarello» та піднесена «The Song of the Sibyl» (каталонська церковна традиція XVI століття), перетворюють альбом на справжній звуковий артефакт, який і сьогодні захоплює меломанів своєю позачасовою красою.