Dua Lipa - Future Nostalgia

«Future Nostalgia» — це чудова робота, що з'явилася в розпал жахливого часу. Слухаючи її, ви будете ностальгувати за тими часами, коли люди могли збиратися великими компаніями і тусуватися в клубах цілими ночами. Ця платівка відчувається як ковток свіжого повітря, але слухати її тепер доведеться в навушниках, а не на міських танцмайданчиках. Приблизно в половині пісень простежується явне домінування фанкового звучання бас-гітари в поєднанні зі звичайною електрогітарою. Все це разом виливається у класичний диско-стиль. Але не думайте, що весь альбом звучить однаково. Наприклад, перша пісня, яка відкриває платівку, записана у зовсім іншому ключі. Трек «Future Nostalgia» — це своєрідна данина поваги епосі, коли були популярні треки Prince. Основну частину мелодії тут складає щільне звучання басів, яке час від часу поступається місцем синтезаторам, що звучать у стилі ретро й електро. Співачка навіть згадує тут продюсера, який допоміг їй створити такий шедевр, а саме Джеффа Бхаскера: "Я знаю, тобі подобається цей біт, бо Джефф доклав до нього руку". Отож, перша ж пісня задає дуже високу планку, чи зможуть дотягнутися до неї решта композицій альбому? Вже за наступним треком зрозуміло, що дотягнуться без проблем.

«Don’t Start Now» утримувалася на першому місці в усіх радіочартах протягом цілих шести тижнів. Це чудовий сингл, який неодмінно сподобається підліткам, адже їм завжди потрібні надихаючі пісні, щоб пережити критичні стадії перехідного віку. Доросліша аудиторія зможе гідно оцінити глибокі пульсуючі ритми та життєствердний посил цього треку, як ніколи доречний у наші відчайдушні часи. Відчувається, як сильно Ліпа надихнулася атмосферою 80-х і 90-х. Сама дівчина народилася лише 1995 року, але, за її словами, вона полюбила таку музику завдяки своїм батькам, які постійно слухали британські поп-станції по радіо. У ще одному синглі «Break My Heart» звучить блискучий гітарний фанк, і в перші миті ви можете навіть замислитися, хто ж придумав таку мелодію, а відповідь на це питання криється у тих самих 80-х роках. Адже саме тоді гурт «INXS» написав пісню «Need You Tonight», яка й стала семплом для творіння Дуа Ліпи.

Мабуть, уже навіть на цьому етапі прослуховування стає зрозуміло, що «Future Nostalgia» — це справжня скарбниця диско-хітів. Варто зазначити, що з 80-х і 90-х років співачка запозичила не лише модне звучання, а й безтурботне світосприйняття. Альбом просто переповнений щастям. Раніше співачка описувала свої роботи як пісні, під які можна і потанцювати, і поплакати. Тепер же вона змінила свою точку зору, вирішивши, що сльозам у її творчості не місце. Таку оптимістичну платівку їй допоміг створити не лише Бхаскер, і не тільки він вартий згадки. Свою лепту в запис альбому внесли також Ієн Кіркпатрік, Стюарт Прайс, Джейсон Евіган, Ендрю Вайатт та багато інших. Це люди з абсолютно різних сфер мистецтва, але разом їм вдалося створити неймовірно цілісний в емоційному плані альбом. Практично всі композиції звучать однорідно, ніби перетікаючи одна в іншу.

Чому практично всі? Бо можна подумати, що альбом закінчується на дев'ятій пісні «Break My Heart», адже два останні треки звучать хоч і дуже приємно, але все-таки нестандартно. Ніби вони мали йти в якості бонусу. «Good in Bed» нагадує одну з пісень Лілі Аллен завдяки надзвичайно кумедному тексту, присвяченому тому самому дивному явищу, коли у пари не складаються стосунки протягом кількох років, і через миттєву, несподівано спалахнулу пристрасть люди все ж таки терплять і залишаються разом. Це не така надихаюча пісня, як усі попередні, але віддамо їй належне хоча б за іскрометний гумор. А в самому кінці на нас чекає новий гімн усіх феміністок світу під назвою «Boys Will Be Boys». Тут Дуа Ліпа висловлює кілька доволі мудрих думок щодо того, що дівчата нового покоління не повинні покірно існувати у світі, де законом є чоловіче слово. І навіть у таку серйозну тему їй вдається додати кілька насмішкуватих зауважень: "Я впевнена, що якщо настане той день, коли я не зможу щось описати своїми словами/ Поруч буде чоловік, який зробить це за мене/ І, до речі, якщо ти не зрозумів, це був сарказм".

«Future Nostalgia» може сміливо претендувати на звання альбому року. Він просто блискуче поєднує в собі сучасну поп-музику і деякі елементи музичних стилів минулих десятиліть. Дуа Ліпа стала співавторкою кожної пісні цього альбому і показала, що виросла не лише як співачка, а й як композиторка. Тут немає жодної зайвої деталі, і добра половина треків — це безсумнівні хіти. «Future Nostalgia» безперечно є однією з найкращих платівок у новітній історії поп-музики.