Foo Fighters

Після розпаду "Нірвани" Дейв Грол задумався про власний гранж-проект. Культовий барабанщик протягом усієї кар'єри грав на гітарі, навіть випустив сольний альбом у 1992 році.

У 1994 році Дейв уклав контракт з лейблом "Robert Lang Studios", де записав дванадцять пісень для нового альбому. Гурт отримав назву "Foo Figters" - сленговий вислів американських льотчиків, що позначав невпізнані літаючі об'єкти. Попри повну анонімність, демо-записи зацікавили американські звукозаписні компанії.

У 1995 році склад гурту поповнили Нейт Мендел, Вільям Голдсміт і Пет Смір. Дебютна платівка колективу вийшла на Roswell Records. На її підтримку "Foo Figters" вирушили в тур США та Великою Британією. Однойменний альбом здобув "мультиплатиновий" статус, а колектив здобув нагороду "Best New Artist".

На хвилі успіху "Foo Figters" вирушили до Вашингтона для запису нової студійної платівки. Робота над матеріалом просувалася важко, час від часу всередині гурту спалахували конфлікти. Дейв Грол самостійно записав ударні партії для всіх пісень, що призвело до скандалу з Вільямом Голдсмітом. Барабанщик не змирився з роллю гастрольного музиканта і покинув гурт. На його місце запросили Тейлора Хокінса. У цьому складі команда завершила роботу над альбомом "The Colour and the Shape", реліз якого відбувся у 1997 році.

Рік потому музиканти знову зібралися разом, щоб розпочати роботу над третім студійним альбомом. Під час запису між учасниками гурту виникали сутички, які призвели до відходу Пета Сміра. Його замінив Франц Стал - друг дитинства Дейва Грола. Невдовзі вже Стал покинув "Foo Figters" через скандал, що спалахнув.

У 1999 році вийшов альбом "There Is Nothing Left to Lose". Роботу тепло зустріли фанати й критики. На підтримку платівки "Foo Figters" вирушили у світове турне.

Наступні альбоми закріпили успіх колективу. У 2007 році "Foo Figters" випустили платівку "Echoes, Silence, Patience & Grace", яка двічі принесла їм "Греммі". Попри численні перестановки в складі, гурт переживав небувалий підйом.