| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | KIDinaKORNER | B0026907-01 | США | 2017 |
| CD | KIDinaKORNER | B0026885-02 | США | 2017 |
У червні 2017 року американський інді-рок гурт Imagine Dragons випустив свій третій повноформатний студійний альбом «Evolve». У роботі над проектом брали участь такі продюсери, як Джейсон ДеЗузіо, Джон Хілл та Джоел Літтл. Назва альбому добре описує ставлення гурту до своєї музики і позначає еволюцію, розвиток Imagine Dragons. Як і будь-які інші виконавці, вони хочуть розвиватися і змінювати своє звучання, навіть якщо ці зміни незначні.
Новий альбом більш оптимістичний, ніж попередні роботи гурту. У «Evolve» музиканти все більше відходять від рок-коренів і надають перевагу електронній та поп-музиці, намагаючись піти від зайвої емоційності, яка переважала в їхньому другому альбомі «Smoke + Mirrors». Крім того, цього разу їхній альбом має чіткішу мету і не прагне привернути загальну увагу. Але попри те, що «Evolve» не такий вражаючий, як мультиплатиновий дебют гурту «Night Visions», він демонструє дивовижну здатність Imagine Dragons долати жанрові бар'єри, які заважають багатьом рок-музикантам піднятися на вершини сучасних чартів, де панує поп-музика.
Перш за все, альбом вирізняється чудовим продюсуванням і як основу для кожної пісні ефективно використовує перкусію для підтримки оптимістичного та енергійного тону. Крім того, варто зазначити, що провідний вокаліст Ден Рейнольдс має чудовий голос. Нерідко він починає пісню з тонкого приглушеного вокалу, після чого вражає слухача його силою.
Одна з перших пісень альбому «I Don’t Know Why» є електронною композицією у стилі 80-х років, яка одразу показує, що гурт не боїться виходити зі своєї зони комфорту. Це радше танцювальна робота (як невдовзі з'ясується, одна з багатьох у «Evolve»), яка добре запам'ятовується і надовго залишається в голові.
Серед сильних сторін Imagine Dragons варто відзначити їхню здатність створювати яскраві приспіви та правильно підводити до них слухачів. Найкращий приклад цього — «Whatever It Takes». На початку пісні акцент зроблено на вокал, після чого вона набирає обертів і приводить до приємного вибухового приспіву, що складається з шуму гітарних і синтезаторних акордів, а також партій ударних і баса, які завершуються чудовими вокальними гармоніями.
Далі йде «Believer», одна з найгучніших пісень гурту, яка за своєю епічністю може конкурувати з «Radioactive». Ця пісня являє собою стіну звуку зі складною, потужною перкусією та неповторним вокалом Дена Рейнольдса. Приспів і куплети побудовані так, що робота звучить неймовірно насичено, цікаво і приємно. Крім того, за текстом можна зробити висновок, що альбом передає особисті переживання учасників гурту.
«Evolve» загалом здається більш відточеним і краще спродюсованим, ніж попередні роботи гурту. Мелодії звучать плавніше і зв'язніше, а не є сумішшю інструментальних шумів, які слухачу потрібно складати воєдино. «Thunder» — чудовий приклад того, як загальна композиція пісні складає єдине ціле зі звуковими особливостями всіх інструментів, завдяки чому пісня звучить тепло й емоційно. Робота являє собою фантастичну суміш вокальних семплів і гуркітливих барабанів і є однією з найбільших робіт за кар'єру гурту.
Не можна не відзначити і «Walking the Wire», роботу з приємним посилом і цікавим ритмом, яка нагадує один з минулих хітів гурту «It’s Time». І хоча цього разу Imagine Dragons використовують менше акустики і більше синтезаторів, пісня свідчить про потенціал гурту знову досягти великих висот, дотримуючись старого шляху. Ще однією гідною роботою є «Start Over», яка вдало поєднує в собі вплив тропікал-хаусу з оглушливим приспівом Рейнольдса.
Звісно, у «Evolve» є і слабкі місця. Так, найменш вражаючими можна назвати пісні «I’ll Make It Up To You» та «Yesterday». Перша має приємне звучання і запам'ятовуваний текст, але при цьому дуже нудна. У ній немає нічого захопливого, емоційного чи навіть цікавого. Те саме можна сказати про «Yesterday». Вона рухається дуже повільно, має мінімальну перкусію, а вокал здається просто недоречним. Єдиний плюс — мелодія, яка намагається привнести рух і пристрасть у безживну пісню.
Тим не менш альбом швидко оговтується і повертається до того, з чого почав. «Mouth Of The River», мабуть, єдина пісня в альбомі, де інструментам дозволено затьмарювати вокал. Основним моментом тут є барабанна партія, яка нарешті продемонструвала слухачам творчий талант Дена Платцмана, барабанщика гурту. Загалом, робота є однією з небагатьох традиційних рок-пісень Imagine Dragons.
«Evolve» справді показує еволюцію Imagine Dragons як артистів і музикантів. В основі цього альбому лежить потужне і захопливе виконання, яке демонструє різноманітність талантів і глибоке розуміння музичної техніки. Очевидно, що в альбом вкладено багато зусиль, проте в ньому помітна відсутність чіткого напрямку, яка, поряд із любов'ю гурту до експериментів, і є причиною появи слабших робіт. «Evolve» важко назвати цілісним альбомом, але він може послужити уроком для багатьох музикантів, які прагнуть подолати жанрові бар'єри: секрет успішної еволюції — у пошуку компромісу між новими і старими віяннями.