Ken Laszlo

Асоціації з головним героєм фільму Майкла Кертіца - це не щось надзвичайне. Нагадаємо: у фільмі "Касабланка" Віктор Ласло був активістом чехословацького опору, який намагався втекти до США від нацистів, що його переслідували. У 1980-х роках багато артистів тріумфального тоді Italo Disco опинилися в такій самій конспіративній ситуації. Чудові співачки, яких ми бачили на сцені та в відеороликах, не мали тих голосів, які ми чули. Джанні Кораіні був одним із таких людей: музичний талант-самоучка, чий голос невдовзі назвали ангельським. Враховуючи, що співак починав у церковному хорі у своєму рідному місті Мантуя, цей термін підходить як не можна краще. Артистичний псевдонім "Ken Laszlo" з'явився лише завдяки виробничій машині дискотечного бізнесу italo. Бо, давайте не будемо обманювати себе: це був, насамперед, бізнес, причому вкрай штучний. Обставини виходу першого синглу італійця - і водночас його величезного хіта - "Hey Hey Guy" вже свідчать про афери, які в цьому випадку відбувалися. Легендарні продюсери італійської сцени Сандро Оліва і Джино Каріа вважаються батьками успіху цієї пісні - саме їхні імена з'явилися й у титрах. Лише через роки Ласло зізнався, що насправді цей хіт написав гітарист Клаудіо Каттафеста. Варто зазначити, що в оригінальній, сингловій версії "Hey Hey Guy" починається зі специфічного телефонного діалогу, написаного Марком Тауером (на жаль, він відсутній у відеоверсії). Вона проливає нове світло на цю, безсумнівно, жваву, невинну пісню.

Наступний сингл італійця перевершив успіх першого. "Tonight" - така ж захоплива, приємна для слуху мелодія, цього разу без жодних суперечливих ноток. Однак із "Tonight" виникли перші проблеми. Раніше Джанні платили лише за використання його голосу: лейбл володів правами на ім'я "Ken Laszlo", артист був "найманим". Проте після величезного успіху "Hey Hey Guy" лейбл вирішив, що не хоче допустити фіаско із заміною моделі, і потребує справжнього Кена Ласло. На жаль, після виходу третього синглу, "Don't Cry", кар'єра артиста зазнала краху. Пісня не була настільки успішною, італійський лейбл не зміг укласти угоду з французьким, і Джанні довелося задовольнятися виступами в інших проектах - бо він не мав авторських прав на ім'я Кена Ласло. До речі, ця дивна особливість італійського ринку не зникла з відходом вісімдесятих, і значно пізніше з подібними проблемами зіткнулася, наприклад, група Eiffel 65, яка після відходу з лейбла була змушена змінити назву на Bloom 06. На щастя, ці три пісні - не все, що залишилося від Кена - у 1987 році Memory Records вдалося зібрати цілий альбом. І це, мабуть, одна з найкращих робіт у всьому італо-діско, хоча про всяк випадок на неї варто наклеїти стікер "guilty pleasure". Ви ж не хочете, щоб хтось застав вас за наспівуванням "1-2-3-4-5-6-7-8", головною темою якого є титульний відлік. І так вже влаштовані ці пісні, що після одного прослуховування вони чіпляються до людини гірше за рідне диско-поло. Вершиною абсурду тут є трек "Glasses Man", у якому жалюгідний хор співає повторювану фразу «Glasses man, you never open your eyes - and that's because you can understand only your interior». Асоціації з хітом Корі Харта "Sunglasses at Night" тут найбільш виправдані. Шкода, що третім синглом стала затягнута "Don't Cry" – мабуть, це найслабший трек у цій збірці. Нео-романтична "Let Me Try" зі своїм характерним арпеджіо набагато більше підходить на роль хіт-ліда. Не кажучи вже про схожу на піратську "Black Pearl", яка вразила території Ніка Кершоу. На щастя, цього виявилося достатньо, щоб забезпечити безсмертя артиста, яке й досі культивується ностальгічними радіостанціями.

У 1998 році вийшов альбом "Dr Ken & Mr Laszlo", а у 2007 році "The Future is Now", у роботі над яким йому допомагали навіть його друзі з вісімдесятих. На жаль, йому бракує чарівності його перших записів.