Назва гурту спочатку звучала як «Rammstein-Flugschau», авіашоу в Рамштайні: Шнайдер, Флаке і Ландерс придумали її після катастрофи 28 серпня 1988 року, коли на американській базі в Рамштайні три літаки італійської пілотажної групи Frecce Tricolori зіткнулися над глядачами і впали в натовп — загинули троє пілотів і 67 людей на землі. Ландерс потім зізнався, що зайва «m» у слові з'явилася через помилку. Коли гурт став відомим, зв'язок із катастрофою в ньому заперечували і пояснювали назву інакше: Rammsteine — кам'яні упори біля старих воріт, а з двома «m» слово читається як «таранний камінь».
Зібралися в Берліні у 1994 році, і склад відтоді не змінювався жодного разу: Тілль Ліндеманн — вокал, Ріхард Круспе — соло-гітара, Пауль Ландерс — ритм-гітара, Олівер Рідель — бас, Крістоф Шнайдер — барабани, Крістіан «Флаке» Лоренц — клавішні. Порядок роботи теж не змінювався: п'ятеро доводять інструментальну річ до готовності, потім Ліндеманн пише і співає поверх неї текст. До Rammstein він різав торф, працював плетільником кошиків і грав на барабанах у шверинській First Arsch, а ще раніше плавав за НДР: у 1978 році на юніорському чемпіонаті Європи у Флоренції був сьомим на 400 метрах вільним стилем.
Свій стиль музиканти назвали танцювальним металом — компроміс, на який вони вийшли з продюсером ще на записі дебюту. Преса ж після «Herzeleid» (1995) завела для них окремий ярлик — Neue Deutsche Härte. Продюсував перші платівки швед Якоб Хеллнер. «Herzeleid» спочатку продавався погано і виліз до шостого місця в Німеччині вже за рахунок концертів. Міжнародну популярність приніс Трент Резнор: збираючи саундтрек до «Шосе у нікуди» Девіда Лінча (1997), він узяв туди «Heirate mich» і «Rammstein».
«Sehnsucht» (1997) одразу очолив німецький чарт, а «Du hast» з нього дійшла до п'ятого місця. Тур розтягнувся майже на чотири роки, з нього виріс концертний «Live aus Berlin» (1999). Далі був «Mutter» (2001) на Universal із шістьма синглами, з яких «Sonne» дійшла до другого місця. «Reise, Reise» (27 вересня 2004 року) очолив чарти Німеччини, Австрії, Швейцарії, Ісландії, Фінляндії, Естонії та Мексики, а «Mein Teil» з нього стала першою в Іспанії — їхній перший сингл номер один взагалі.
Обкладинка «Reise, Reise» — розбитий бортовий самописець із написом «Flugrekorder, nicht öffnen». На дисках 2004 року захований 36-секундний трек «Flugzeuglärm» з останніми секундами запису бортового реєстратора рейсу Japan Air Lines 123; на європейських виданнях він лежить у негативному часі, до початку диска, на американських — на початку першої пісні. З перевидань його прибрали.
Далі — «Rosenrot» (2005) з «Benzin» на шостому місці та «Liebe ist für alle da» (2009), де «Pussy» стала їхнім першим німецьким номером один. Той самий альбом через пісню «Ich tu dir weh» внесли до німецького індексу видань, шкідливих для неповнолітніх, і в Німеччині його довелося перевидати без цієї речі. Після десятирічної паузи безіменний сьомий альбом — вершина чартів у чотирнадцяти країнах, — а в квітні 2022-го «Zeit», написаний і записаний під час ковідних локдаунів.
Співають майже все німецькою, і причина побутова: у школах НДР другою мовою вчили російську, а не англійську. «Я бачив багато східнонімецьких груп, які співали дуже поганою англійською, — казав Флаке. — Якщо хочеш передати почуття, говори рідною». Винятки є: «Te quiero puta!» повністю іспанською, у «Frühling in Paris» французький приспів, у «Zeig dich» хор співає латиною, в «Ausländer» змішано кілька мов. Сольний проєкт Lindemann Ліндеманн почав з англомовного «Skills in Pills» (2015), записаного з Петером Тегтгреном, але вже на «F & M» (2019) повернувся до німецької.
Тексти Ліндеманна ходять темами, які зазвичай оминають: канібалізм у «Mein Teil» (історія Армінa Майвеса та Бернда Юргена Брандеса), інцест у «Wiener Blut» (справа Фрицля), некрофілія у «Bück dich» та «Ich tu dir weh», піроманія у «Benzin». Поруч із цим — Гете: «Dalai Lama» переписує «Лісового царя», «Rosenrot» — «Дику розочку». Приспів «Du hast» побудований на формулі німецької весільної обітниці. «Amerika» — про американізацію, у «Deutschland» (2019) є рядок «Німеччино, моєї любові я тобі дати не можу».
У правих симпатіях музикантів звинувачували не раз. Приводів було три: обкладинка «Herzeleid», де шестеро знялися по пояс голими (у Північній Америці її замінили на портрети), кліп на кавер зі стилістикою Ріфеншталь та кліп «Deutschland», де музиканти грають і наглядачів концтабору, і в'язнів, а Німеччину зображає темношкіра акторка Рубі Коммей. MTV Germany розбирало їхні тексти, говорило з ними і дійшло висновку, що політики за цим немає. Після трагедії в «Колумбайні» (1999) спливло фото Еріка Гарріса у футболці Rammstein; зв'язку не знайшли, Rammstein випустили заяву зі співчуттями.
Концерти тримаються на вогні: піротехніків з самого початку брали професійних, а Ліндеманн отримав ліцензію піротехніка сам і цілі пісні проводить у полум'ї, заробивши опіки вух, голови. Костюми теж вражають: у турі «Mutter» шестеро спускалися на сцену з гігантської матки в підгузках, на «Reise, Reise» вийшли в шкіряних штанах, корсетах і німецьких сталевих касках. У червні 1999 року у Вустері, штат Массачусетс, Ліндеманна і Лоренца заарештували за виступ у «Bück dich»: ніч у камері та штраф двадцять п'ять доларів. Девіз Шнайдера формулюється так: роби своє і не бійся перестаратися.