| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Big Machine Records | BMRTS0250A | США | 2016 |
| CD | Big Machine Records | BMRATS0200 | США | 2008 |
Приголомшливий комерційний успіх «Fearless» лише підтвердив те, що стало зрозумілим ще двома роками раніше – Taylor Swift може похвалитися двома рідкісними талантами. Перший, і можливо найважливіший, полягає у її здатності точно вгадувати бажання своєї аудиторії, будь то лімітовані колекції мерчу, заманливі конкурси з можливістю виграти місце для твого фото в буклеті альбому, чи ідеальний зірковий роман з Joe Jonas з «Jonas Brothers». І другий – вміння ефективно та продумано подавати цю інформацію в ЗМІ та Інтернеті. Маркетингові таланти Swift, настільки нетипові для підліткових кумирів попередніх поколінь, радше ріднять її з Madonna, коли та перебувала на піку кар'єри.
І все ж, було б несправедливо стверджувати, що величезні продажі «Fearless» пояснюються лише грамотним промоушеном. Два попередні роки Swift провела в дорозі, виступаючи на розігріві у Rascal Flatts та George Strait. Тоді в готелях та гримерках вона писала пісні наодинці, а в перервах співпрацювала з поетесою Liz Rose, яка раніше вже допомагала їй у роботі над дебютним альбомом. 7 із 13 треків «Fearless», написані Taylor самостійно, демонструють її талант хітмейкера, здатність видавати по-справжньому чіпляючий матеріал, слідуючи перевіреним часом формулам. У цьому відношенні альбом навіть перевершує свого попередника – лід-сингл «Love Story», зворушлива балада «White Horse» та «You’re not sorry» мають класичну структуру і повні хитрощів, завдяки яким врізаються в пам'ять надовго.
Продемонструвавши, що Swift вражаюче володіє пісенною формою, «Fearless» також підсвітив і проблеми, які перекочували сюди з дебютника. Творчість юної зірки, як і раніше, сфокусована на тому, в чому вона добре розбирається – це щира, невибаглива підліткова драма, яку так полюбила її аудиторія. На «Fearless» особливо впадає в око тематична обмеженість та відсутність нових ідей у цьому всесвіті невинних захоплень і розбитих тінейджерських сердець. Swift намагається виправити ситуацію за допомогою недолугих відсилань до «Багряної літери», «Ромео і Джульєтти», а також набридлих принцес, ангелів і танців під дощем. Навіть пісня «White Horse», яка ймовірно є найкращим треком на альбомі, рясніє затертими кліше в їхньому найбанальнішому вигляді.
Очевидно, що Taylor Swift поки не наважується ризикувати, і використання примітивних образів приховує тонкий розрахунок та бажання отримати певний відгук від аудиторії, що складається з дуже молодих слухачів. Пісні «Tell Me Why» та «The Way I Loved You» призначені для тих, хто, народися вони на десять років раніше, розвішували б постери Avril Lavigne по стінах своєї кімнати, а чарівні «The Best Day» та «Hey Stephen» воскрешають у пам'яті легенд кантрі George Strait та K.T. Oslin. «The Best Day» – зізнання в любові, адресоване батькам, мабуть найщиріший і некомерційний трек на альбомі. Голос Swift звучить тут як ніколи чисто і свіжо.
Попри свої мінуси, у ретроспективі, «Fearless» постає як ще один упевнений крок вперед на шляху до довгої і плідної кар'єри Taylor Swift, яку заслужено називають одним з головних голосів покоління.