Yes

Гурт дотримувався напрямку так званого прогресивного року. Музику Yes можна охарактеризувати наявністю різких динамічних контрастів, доволі великою тривалістю композицій. Варто відзначити й дуже високий рівень професіоналізму кожного з музикантів. У своїх композиціях Yes нерідко вдається до симфонічних та інших «класичних» музичних структур. Не чуже їм і змішування стилів, а також впровадження власних нововведень. Завдяки всьому цьому, музику команди можна охарактеризувати як дуже світлу і наповнену ідеями.

За визнанням багатьох, саме перші альбоми і все, що виходило протягом сімдесятих, можна вважати каноничним звучанням. Нестандартні ритмічні побудови, піднесений драматизм і часто дуже образні тексти – так можна охарактеризувати композиції того часу. Плюс до всього, тривали вони по 20 хвилин, а то й більше. Це також ріднить творчість гурту з класичною симфонічною музикою.

Не можна не відзначити й тривалі імпровізації на гітарах. Особливо яскраво це проявлялося на концертних виступах. Тональність вокалу від Андерсона вирізнялася незвичайною висотою. А коли до гурту прийшов клавішник Рік Вейкман, музика стала більш вишуканою та об'ємною.

Усі ці грандіозні музичні полотна доповнювалися поліритмічними ударними Брафорда і мелодійним басом Сквайра. До речі, саме він почав привносити в бас-партії такі, здавалося б, несумісні з бас-гітарою прийоми, як тремоло і фейзинг.