Queen - Innuendo (1991/2015)

Описание

Новий запакований вініл. Перевидання 2015 року
___
Альбом, який важко назвати просто “наступним” у дискографії Queen. Innuendo — це скоріше заключна арія в багатоголосому театрі, де кожна композиція несе в собі тінь прощання і водночас неймовірну концентрацію музичної свободи. Це не просто платівка — це культурна подія, оформлена в рельєфний музичний твір, що несе на собі ознаки епохи та особистого трагізму її творців.
.
Записаний між березнем 1989 і листопадом 1990 року, альбом з’явився тоді, коли стан здоров’я Фредді Мерк’юрі вже не залишав простору для сумнівів — хоча на той момент це знали лише найближчі. Але в самій музиці — тривожна тиша перед бурею, відчуття невідворотності, що тягнеться крізь майже кожну ноту, ніби передчуття останнього акорду. Замість надриву чи відчаю тут панує емоційна витонченість, глибока композиційна зосередженість і повернення до формальної свободи середини 70-х.
.
Альбом відкриває епічна композиція “Innuendo” — справжня рок-сюїта з неочікуваними стилістичними поворотами. Від маршу, натхненного болеро, через фламенко-соло від гітариста Yes Стівена Гау, до оперної побудови в дусі “Bohemian Rhapsody” та важкого рифінгу в складному чергуванні тактів (5/4 і 3/4). Тут Queen ніби підсумовують свій багаторічний музичний шлях, повертаючись до театральності і жанрового бароко, з якого усе починалося.
.
Не менш характерна “I’m Going Slightly Mad” — гротескна, майже кабаретна композиція з тривожною іронією. Мерк’юрі тут не просто жартує над божевіллям — він веде внутрішній діалог зі своєю тілесною слабкістю. Композиція “All God’s People” показує вокальні можливості фронтмена у піковій формі, з надзвичайно високими нотами, несподіваними змінами темпу та духом експерименту, що рідко трапляється в тогочасному мейнстримі.
.
Однак справжній емоційний центр альбому — це його сповнені прощальним теплом балади. “Don’t Try So Hard” та “These Are the Days of Our Lives” звучать ніби відлуння чогось уже минулого, хоча на момент запису це ще була теперішність. Особливо зворушливо сприймається “These Are the Days…” — композиція, що стала свідченням внутрішнього спокою перед остаточним зникненням. У “Bijou” вокал з’являється лише фрагментарно, поступаючись місцем емоційній гітарі, яка ніби промовляє замість голосу.
.
І нарешті — “The Show Must Go On”. Пісня, яку складно слухати без внутрішнього здригання. Вона написана у той момент, коли фізичні сили Фредді вже згасали, але вокал лишався гідним сцени. Історія свідчить, що він дійсно взяв високі ноти без фальцету, як обіцяв — у цьому вся його природа. Це не просто заключний трек альбому, а фактичне завершення студійної історії Queen у класичному складі.
.
Видання на вінілі — результат ретельної роботи з оригінальними стрічками, ремастеринг провів Боб Людвіг. Візуальне оформлення навіяне роботами французького художника XIX століття Жана-Жака Гранвіля — ще один штрих до загальної аури альбому, де вигадка межує з реальністю, а музика — з останнім словом.
Innuendo — це не просто альбом. Це прощання, зроблене з такою ж сміливістю, з якою Queen колись увійшли в історію рок-музики. І як тоді — сцена не спорожніла. Шоу продовжується.
___
Label: Virgin EMI Records – 00602547202819
Format: 2 x Vinyl, LP, Album, Reissue, Remastered, Stereo, 180g, Gatefold
Country: Europe
Released: Sep 25, 2015
Genre: Rock
Style: Pop Rock, Arena Rock, Hard Rock
Трекліст
A1 Innuendo 6:32
A2 I'm Going Slightly Mad 4:22
A3 Headlong 4:38
B1 These Are The Days Of Our Lives 4:13
B2 Don't Try So Hard 3:39
B3 Ride The Wild Wind 4:42
C1 All God's People 4:19
C2 I Can't Live With You 4:33
C3 Delilah 3:32
D1 The Hitman 4:56
D2 Bijou 3:37
D3 The Show Must Go On 4:31
___
-Відправка накладеним платежем з передплатою в 150 грн. Залишок зможете оплатити при отриманні
-Повна оплата на карту привата (економія на комісіях Нової Пошти на ОЛХ)
Якщо у вас виникнуть додаткові питання, будь ласка, звертайтеся в приватні повідомлення, а також через Вайбер та Телеграм (номе