AC/DC - T.N.T.

Сам стиль не зазнав суттєвих змін, хоча змінився склад, який можна частково назвати стабілізованим (раніше в групи час від часу змінювався барабанщик) - басист Марк Еванс, окрім «T.N.T.» зіграв ще на двох студійних альбомах, а барабанщик Філ Радд відпрацював з AC/DC менше 30 років. Хоча в альбомі «High Voltage» досі звучать партії Джорджа Янга та Тоні Курентрі.

Пісня «It's a Long Way to the Top (If You Wanna Rock 'n' Roll)» - одна з найнезвичніших композицій AC/DC. Здавалося б, типовий рок-гімн з яскраво вираженою мелодією, але з додаванням волинки до основного інструментарію - яка з'явилась замість традиційного гітарного соло - у виконанні Бона Скотта. Вийшло дуже цікаво і винахідливо, це чудово різноманітило весь матеріал. Шкода, що в іншій частині альбому важко знайти схожу манеру виконання - це дуже характерна гра AC/DC на високому рівні.

«It's a Long Way to the Top (If You Wanna Rock 'n' Roll)» - одна з найвпізнаваніших композицій раннього періоду кар'єри AC/DC. Не менш популярним є хіт «T.N.T.» з його майстерно аранжованим припевом. Цей трек і зараз виконується на концертах таких металевих груп, як Anthrax. Найкращі частини платівки - це «Can I Sit Next to You Girl» з класними, мелодійними гітарними партіями або «The Rock 'n' Roll Singer» та «Live Wire», типові для AC/DC. Тут не можна говорити про вишуканість (як у більшості робіт AC/DC), але вони справді грають добре. Майже панківська, перекручена «Rocker» також досить крута, оскільки в ній найбільше енергії та потужності.

З іншого боку, трохи одноманітний «The Jack» з блюзовим впливом. У той час групі не зовсім вдавалися пісні такого типу, прикладом чого служать «She's Got Balls» та «Little Lover» з дебютного альбому. Вони зберегли типовий блюзовий, однаковий темп, як і у випадку з «Little Lover», але «The Jack» демонструє трохи вищий рівень. На щастя, у наступних релізах творцям вдасться успішніше поєднати хард-рокову різкість з блюзовим чуттям. З іншого боку, кавер на пісню «School Days» Чака Беррі досить хороший.

«T.N.T.» представлений на тому ж рівні, що і дебют - можливо, йому не вистачає такої сенсаційної композиції, як «Love Song», але немає й сум'яття в дусі «Little Lover». Обидва релізи є вдалою презентацією ранньої форми AC/DC, де брати Янг показали, яку музику вони хотіли грати протягом усієї своєї кар'єри. Можливо, це не обов'язкова до прослуховування річ, але іноді її варто послухати. А міжнародна версія «High Voltage» заслуговує такої ж уваги, як і австралійський оригінал.