| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Virgin | 724356356214 | Європа | 2005 |
| CD | Virgin | 724356356221 | Європа | 2005 |
Коли у 2005 році в Інтернет просочилась повна версія довгоочікуваного протягом чотирьох років студійного альбому Daft Punk, шанувальників охопило сум'яття. Дехто застерігав від завантаження зливу, стверджуючи, що це зовсім не справжній альбом, а збірка демо-версій або навмисна пастка, розставлена для хакерів. З табору музикантів прийшла звістка, що весь альбом було створено протягом двох тижнів. Врешті, на прем'єрі з'ясувалося, що вкрадена і випущена версія альбому була правильною, і шанувальники та критики занурилися у гаму емоцій - від розчарування, через смуток, до гніву.
Музиканти кажуть про «Human After All», що він більш спонтанний, ніж попередні альбоми. Альбом являє собою суміш гітарної гри та електроніки, від хардкорної «Brainwasher» через «Technologic», більш рокерської «Robot Rock» до емоційної «Make Love».
Перед «Human After All» було поставлено дуже високу планку - як зрівнятися з «Discovery», який багато хто вважає шедевром сучасної електроніки? На жаль, Роботам не вдалося перестрибнути через перекладину. Але чи створили вони при цьому відверто поганий альбом?
Якщо дивитися з точки зору кількох років і завершеної кар'єри дуету - і так, і ні.
У «Human After All» точно є недоліки. Загальну концепцію звучання можна вважати одним з них - дует відійшов від фанкових натхнень французького напрямку і обрав набагато більш сире, нефільтроване звучання. Є моменти, коли цей альбом звучить трохи схоже на треки Daft Punk, ремікшовані тріо Death Grips, які дебютували десятиліттям пізніше.
Найсильніше це чутно в «Brainwasher» і «Steam Machine». Обидва треки атакують слухача майже агресивним вокодером у поєднанні з багатошаровими, дзижчачими синтезаторами. Однак ці шари здаються цілком неорганізованими.
Однак не можна сказати, що французи повністю втрачають свої переваги, зіткнувшись з новим, більш агресивним стилем. «Robot Rock» - чудовий приклад цього, особливо гітарний рифф тут просто чудовий. Цей трек - дуже крутe поєднання нового, більш індустріального звучання зі старою здатністю Daft Punk створювати прекрасні танцювальні композиції. Заголовний трек з його гіпнотичними ударними та прагненням до неминучого фінального крещендо також добре працює в цьому плані. Насправді, навіть «Technologic», хоча лінія електрифікованих гітар тут, можливо, надто сильно підкреслена, у цьому відношенні на висоті, і попри те, що аналогічна структура «Harder, Better, Faster, Stronger» з попереднього альбому не відповідає вимогам, все одно важко заперечити її чарівність і потенціал танцполу.
На жаль, на своєму третьому альбомі Daft Punk хотіли вхопити за хвіст забагато гачків - зміну стилю на більш строгий, послання про життя у суспільстві, яке стає дедалі більш технологічним і відчуженим, створення кількох танцювальних бенгерів, що відповідають попереднім хітам дуету. Кожна з цих трьох речей вдалася частково, неповноцінно, знайшовши своє втілення в окремих треках альбому, а не в цілому.