John Lennon

Батько, моряк, пішов із сім'ї, а мати, коли Джонові було п'ять, віддала його своїй сестрі Мімі й жила за кілька вулиць. Саме вона навчила його перших акордів і купила гітару; Мімі сказала: «Гітара — це все добре, Джоне, але на життя ти цим не заробиш». Коли йому було сімнадцять, матір збила машина, за кермом був поліцейський не на службі. Через багато років він записав про це пісні «Julia» і «Mother». А «Strawberry Fields Forever» — про сад притулку Армії спасіння поруч із будинком Мімі, де він грався дитиною.

З Полом Маккартні він познайомився влітку 1957-го на церковному святі, де грав його шкільний гурт. Вони домовилися підписувати всі пісні двома прізвищами, Lennon–McCartney, хто б що не написав, і трималися цього до кінця. Хто саме що написав, Леннон докладно розповів 1980 року в інтерв'ю Playboy, пройшовшись по всіх піснях. «Help!», наприклад, цілком його: він казав, що писав її, коли був товстим і нещасним, і це буквально був крик про допомогу. Першу дружину, Синтію, і сина Джуліана від шанувальниць кілька років ховали на вимогу менеджера. «Lucy in the Sky with Diamonds» почалася з малюнка чотирирічного Джуліана, який намалював однокласницю Люсі.

1966 року він сказав в інтерв'ю лондонській газеті, що The Beatles зараз популярніші за Ісуса. В Англії це нікого не зачепило, а в Америці через півроку радіостанції на Півдні палили платівки, і в серпні того ж року гурт дав останній концерт і більше не гастролював. У листопаді 1966-го він зайшов до лондонської галереї на виставку японської художниці Йоко Оно. Один з експонатів був драбиною, нагорі висіла лупа, а під стелею дрібними літерами було написано «YES». Він потім казав, що якби там було написано «NO», він би пішов.

З Йоко він робив усе публічно. 1968-го вони випустили альбом з обома голими на обкладинці, крамниці продавали його в паперовому пакеті. Одружилися в березні 1969-го в Гібралтарі, а медовий місяць провели в ліжку в амстердамському «Хілтоні», запрошуючи журналістів поговорити про мир; удруге, в Монреалі, просто в номері записали «Give Peace a Chance». Він змінив ім'я на Джон Оно Леннон. У листопаді 1969-го повернув королеві орден Британської імперії з листом, де серед причин вказав війну у В'єтнамі, Біафру і те, що його сингл «Cold Turkey» падає в чартах. Про те, що йде з The Beatles, сказав іншим у вересні 1969-го, але публічно про це оголосив Маккартні у квітні 1970-го, і розпад гурту пов'язали з ним.

Перший справжній сольний альбом, «Plastic Ono Band», він записав після курсу «первинної терапії» у психолога Артура Янова, де пацієнтів доводили до крику. Там пісня «God» зі списком того, у що він не вірить, закінчується рядком «я не вірю в Beatles». Через рік вийшла «Imagine»; ідею і половину образів він узяв із книжки Йоко «Грейпфрут» і сам казав, що мав поставити її у співавтори, що й зробили офіційно 2017 року.

1971-го вони переїхали до Нью-Йорка, і адміністрація Ніксона кілька років намагалася його вислати, формально через старий штраф за марихуану, а ФБР стежило за ним і вело досьє. Посвідку на проживання він отримав 1976-го. Посередині цього, 1973-го, Йоко виставила його з дому, і півтора року він пив у Лос-Анджелесі з Гаррі Нілссоном, звідки його одного разу вивели з клубу Troubadour. Єдиний його прижиттєвий сольний номер один в Америці, «Whatever Gets You Thru the Night», записаний з Елтоном Джоном, і вони посперечалися: якщо пісня вийде на перше місце, Леннон вийде до Елтона на концерт. Вийшла. У листопаді 1974-го він заспівав три пісні в Madison Square Garden, це був його останній концерт, а за лаштунками на нього чекала Йоко.

Син Шон народився 9 жовтня 1975 року, у його тридцять п'ятий день народження, і наступні п'ять років він не записав жодної пісні: сидів удома, ростив сина і пік хліб. Альбом «Double Fantasy» вийшов у листопаді 1980-го. Увечері 8 грудня він підписав його копію людині, що чекала біля під'їзду, а вночі та сама людина вистрелила в нього п'ять разів. Йоко попросила не влаштовувати похорону, і 14 грудня в різних містах світу пройшли десять хвилин мовчання. 2002 року ліверпульський аеропорт назвали його ім'ям, девіз аеропорту — рядок з «Imagine»: «Над нами тільки небо».