22 жовтня 2012 року побачив світ другий альбом Кендрика Ламара «Good Kid, M.A.A.D City». Його альбом 2011 року «Section.80» мав приголомшливий успіх як в андеграунді, так і в мейнстрімі. До цього молодий артист випустив серію мікстейпів, які допомогли йому створити значний ажіотаж навколо його здібностей як автора текстів.
Обкладинка альбому, недбалий полароїдний знімок, на якому малий Ламар сидить на колінах у дядька, дає візуальну підказку про зміст платівки. Знімок — це неприкрашений погляд у внутрішнє життя репера. Візитівкою альбому стає автобіографічність. Сам альбом починається з часів підлітка Ламара, захопленого дівчиною і мчить на побачення до неї, і закінчується тим, що він стає свідком смерті друга і переживає духовне пробудження. Він проноситься крізь безліч тем: кохання, хіть, вірність, страх, гнів, духовність, брутальна мужність, політика банд, насильство, расові проблеми, невинність підлітків, жорстокість поліції, каяття, надія, самосвідомість і смерть. У світі цього альбому сім'я та віра не є абстрактними поняттями. Це саме те, що утримувало Ламара від прірви бандитського шляху, який загрожував поглинути його.
Весь цей матеріал, присвячений важливим життєвим темам, міг би зробити «Good Kid, M.A.A.D City» доволі нудним. Але магія альбому в тому, що блискучі тексти на гострі соціальні теми не заважають фанатам отримувати задоволення від самого репу, якісного біту та запрошених зіркових реперів. Можливо, найбільшим даром Кендрика Ламара є його здатність втягувати слухача в дію, зберігаючи при цьому певну відстороненість.
У загальній масі хіп-хопу, де більша частина репу будується на хвалькуватих текстах про розкішне життя, Кендрик Ламар вирізняється зовсім протилежною тематикою. Звісно, Ламар — уродженець Каліфорнії, але цей альбом несе в собі більше південного духу, ніж лиску західного узбережжя.
Альбом розповідає про сувору реальність, якою була юність Кендрика, коли він жив у Комптоні в 90-ті роки. Дух свободи — як внутрішньої, так і зовнішньої — пронизує весь альбом, оскільки Кендрик розповідає свою історію, про творчість, яка врятувала його від небезпек вулиць. Як випливає з назви, «Good Kid, M.A.A.D City» — це суперечлива історія про дорослішання і становлення. До кінця альбому Ламар переходить від похмурого минулого до світлих днів. Його трансформація очевидна: він усе ще в процесі росту над собою і готовий зайняти своє місце серед еліти хіп-хопу.
Це найдовший студійний альбом хіп-хопу в історії. Хіт-синглами стали композиції «Sing About Me, I'm Dying of Thirst», «Poetic Justice» (за участі Дрейка) та «Bitch, Don't Kill My Vibe». Альбом отримав чудові відгуки критиків і визнання фанатів (за кількістю проданих копій йому було присвоєно звання «золотого», а пізніше й «платинового»). У рейтингу Billboard 200 альбом посів друге місце.
Хоча важливість «Good Kid, M.A.A.D City» широко визнана, його місце в рейтингах наприкінці десятиліття сильно варіюється. Rolling Stone поставив його на 66-те місце, американський молодіжний журнал «Vice» — 28. Pitchfork дав йому 18-ту позицію. XXL не оцінив альбом, залишивши його без рейтингу у своєму чарті топ-50 найкращих проектів. Billboard оцінив його як 15-й найкращий проект десятиліття, а NME та Associated Press присвоїли йому 5-те місце.
Сам Ламар у своєму інтерв'ю журналу Billboard у 2016 році сказав, що альбом «Good Kid, M.A.A.D City» — відмінна робота, але не найкраща.