Lady Gaga - Born This Way

«Born This Way» — це суцільна театральність у найкращому її проявленні, а також повернення до стилю 80-х років. Так, тут є хіти, які навмисно орієнтовані на те, щоб довго очолювати радіочарти, але сингли — це далеко не найцікавіша складова «Born This Way». Найцікавіші пісні сховані саме в тій частині платівки, яка у більшості виконавців призначена для оманливого «заповнення» альбому. Саме в таких треках Гага повною мірою реалізує всі свої амбіції та виражає любов до музики.

Альбом починається з треку «Bloody Mary», який відрізняється своїм сексуальним, дражливим звучанням. Еротична атмосфера все ще не розвіюється і в сусідній композиції «Government Hooker». Тут Гага детально уявляє, що могли відчувати жінки, які переспали з найвпливовішими чоловіками світу. Вона безстрашно висвітлює тему садомазохізму, використовуючи при цьому різкі індастріал-ритми і, звісно ж, свій голос, стилізований під нью-вейв. Ми звикли до того, що Леді Гага часто співає досить урочисті й голосні приспіви, але в цьому випадку вона вирішила трохи відпочити й надати провідну позицію бітам.

Мелодія «Heavy Metal Lover» досить типова для Гаги. Ми вже не раз зустрічали такий прийом, коли гіпнотичні ритми глушать її голос, а потім химерно його спотворюють. У «Electric Chapel» зовсім несподівано з'являються гітарні рифи ню-металу в поєднанні з електронними бітами. Складається враження, що стиль Iron Maiden поєднали з поп-музикою 80-х років. І такі незвичайні експерименти зі звучанням дуже вигідно відрізняють альбом «Born This Way» від його попередника «The Fame».

У ліричному плані «Born This Way» постійно вагається між вигаданими та глибоко особистими історіями. Наприклад, зухвала поп-пісня «Hair» — це безпосередній спогад співачки про її підліткові роки. Вона починається як потужна балада, потім у мелодію додаються нотки саксофона, а ближче до приспіву починається справжній вибух какофонії музичних інструментів. Після першого ж прослуховування ця композиція надовго засідає в голові, і її починаєш неусвідомлено мугикати будь-коли і в будь-якій ситуації.

Якщо у піснях не висвітлюються події з життя Гаги, то вони неодмінно затягують у неймовірний світ фантазій дівчини. Наприклад, у композиції «Judas» вона зовсім не боїться звертатися до теми релігії й використовує образ Іуди, щоб провести паралель із токсичними стосунками. Залишається сподіватися, що віруючих людей це не образить, бо такі метафори звучать просто чудово. Трек «Born This Way» — це справжнісінький гімн, який надихає людей пишатися тими особливостями, що відрізняють їх від інших. Ця композиція якнайкраще показує, що головна мета альбому — піднести настрій слухачів і водночас змусити їх задуматися про важливі речі. Це дуже гарна концепція, але не в усіх випадках вона реалізована на сто відсотків.

Є один момент, за який «Born This Way» досить сильно критикують. І це — звукове продюсування. Зрозуміло, що Леді Гага стала відомою здебільшого завдяки своєму фірмовому електронному звучанню, але зараз складається враження, що вона почала цим зловживати. Занадто часто біти починають звучати однаково і перетворюються на звичайний фоновий шум. Якби співачка не вміла створювати вірусні приспіви і так добре співати, деякі з цих пісень можна було б спокійно назвати посередніми. І, безумовно, все б не звучало і в половину так шедеврально, якби не яскрава індивідуальність Гаги. Виконавицю встигли звинуватити ще й у надмірній ексцентричності та нещирості, але тут уже зовсім не можна погодитися. Про що б дивне і неймовірне не співала Леді Гага — це завжди відображення її особистості. Так, вона може говорити про суперечливі речі, такі як релігія, проявляти шалені фантазії та поводитися немов актриса театру, але все це необхідно для того, щоб співачка могла показати, ким вона насправді є.

Таким чином, альбом «Born This Way» повністю зосереджений на Леді Газі, і те, наскільки він вам може сподобатися, залежатиме лише від ступеня зацікавленості та любові до виконавиці. У той час як інші популярні поп-артисти продовжують штампувати пісні про речі, які їм абсолютно байдужі, Гага вкладає душу в кожну секунду своїх композицій, і їй зовсім не важливо, що подумають люди навіть про найтемніші її сторони.