Nirvana - In Utero

Крім того, група включила дві чарівні балади «Dumb» та «All Apologies», що продовжують концепцію «Something in the Way» з альбому «Nevermind», а також потужнішу «Pennyroyal Tea», близьку за духом до «About a Girl» з дебютника. У цьому альбомі не можна нарікати на брак різноманітності. Більше того, «In Utero» можна похвалити за найпрофесійніший продюсерський підхід з усіх релізів групи, який забезпечив Скотт Літт, відомий, зокрема, своєю співпрацею з R.E.M. На жаль, цього разу матеріал представлений на менш рівному рівні, ніж раніше; у цьому плані лонгплей ближчий до збірки «Intesticide». Однак у цьому випадку такий поворот подій був майже неминучим - це колекція треків, створених і записаних у різний час, іноді навіть забутих. У випадку студійного альбому з прем'єрним матеріалом ви навряд чи закриєте очі на такий недолік. З іншого боку, ми все ж маємо тут кілька дивовижних композицій.

Одна з них - найкращий на альбомі, неймовірно хітовий «Rape Me» з неоднозначним текстом і цікавим риффом, який є своєрідною варіацією головної теми «Smells Like Teen Spirit». Вона була написана набагато раніше, ніж багато з включених сюди пісень, і виконувалася на концертах протягом багатьох років.

У доступнішій частині альбому варто відзначити брудну, але справді запам'ятовувану «Serve the Servants». Балади, з яких можна виділити «Pennyroyal Tea», що поєднує спокійні, майже ідилічні куплети з сильним припєвом. Привабливою і просто мелодійно приємною є також «Dumb», збагачена партією віолончелі. Текст пісні «All Apologies» певним чином є прощанням із фанатами. Події 5 квітня 1994 року жорстоко підтвердили слова, сказані Куртом.

Серед цієї хаотичнішої частини найбільше виділяється агресивна «Scentless Apprentice» з одержимим вокалом Кобейна. «Milk It» та «Very Ape» спершу звучать досить цікаво, але загалом вони безбарвні й одноманітні. З іншого боку, у «Radio Friendly Unit Shifter», збагаченій хаотичними гітарними звуками, і в не менш приємній, короткій «Tourette's», з ще одним небрежним вокалом Курта, ми можемо знайти кілька гарних моментів.

Третій студійний альбом Nirvana не тримає такого високого рівня в плані композицій, але, на щастя, вдалі пісні тут переважають. Якби група витримала весь альбом у дусі «Nevermind», можна було б говорити про копіювання попередньої роботи, але, попри все, треки, витримані в цьому стилі, тут гарні. Тим не менш «In Utero» - це особиста робота (особливо в плані лірики), унікальна, що повною мірою розкриває талант музикантів Nirvana.