ABBA - Arrival

«Arrival» - ще один крок у цьому напрямку. Більшість альбому досі становлять запам'ятовувані, мелодійні пісні - але чути, що аранжування стали багатшими, що в музичному плані відбувається щось більше. Рівень усього альбому нерівний, є ще кілька тривіальних записів («Why Did It Have To Be Me», заспівана у дуеті з Б'йорном, може бути успішно пропущена, як і «Dum Dum Diddle»), але помітний явний поворот до складнішої музики, багатої за звучанням, аранжованої оригінально. Так є з «My Love My Life» - такої вишуканої, ретельно оркестрованої балади в цієї групи ще не було. Вступна сповідь дівчини-підлітка, закоханої у свого вчителя, здобула велику популярність завдяки енергійному, просторому аранжуванню, що спирається на акустичні гітари. «Money Money Money Money» - це ще одна екскурсія ABBA у світ мюзиклів чи навіть кабаре 1920-х/30-х років - безсумнівно, краща за попередні спроби, такі як «I Do I Do...», що передвіщає чудову «I Let The Music Speak» із прощального «The Visitors». «Knowing Me Knowing You» тягнеться до року - нарівні з клавішними, звучання цього треку будується на енергійній, виразній електрогітарі. Проте не менш важливі багатоголосі, вражаючі вокальні партії. У «Tiger» також багато рок-експресії, у «That's Me» - відгомони південноамериканської музики, а в інструментальному титульному треку - шотландського фолку.

«Arrival» також приніс ABBA перше вдале зближення з музикою диско - до слова, натхненне ранньою класикою цієї музики, піснею Джорджа МакКрея «Rock Your Baby». (цікаво, що ще одним джерелом натхнення стали новоорлеанські ритми з альбому Dr. John's Gumbo). Танцювальний, пульсуючий ритм і дуже запам'ятовувана мелодія були обкладені численними клавішними та гітарними партіями, додано струнні й спів обох вокалісток і... нову композицію представили публіці в червні 1976 року, з нагоди весілля короля Швеції Карла XVI Густава. Два місяці пізніше пісню «Dancing Queen» випустили як сингл. І вона швидко стала величезним хітом (єдина пісня ABBA №1 у Сполучених Штатах). Цілком заслужено, бо це чудова, миттєво запам'ятовувана композиція, яка через майже 35 років після прем'єри й досі справляє захопливе враження.

Він чудово звучить на 24-бітному ремастері 2005 року, який додав до основного репертуару альбому кілька знятих із виробництва композицій (включно з прекрасною «Fernando» - сингл №1 у Великій Британії) і пару іспаномовних версій відомих пісень з альбому 1980 року «Gracias Por La Musica» (також можна знайти колекційне видання 2006 року Deluxe Edition - трек-лист ідентичний) - фортепіано Бенні звучить краще, ніж будь-коли (особливо у високих регістрах), також можна чіткіше почути, наскільки важливі партії бас-гітари в багатьох композиціях. Не кажучи вже про те, щоб вловити різні звукові деталі (нарешті чути струнні, вставлені у фон «Dancing Queen»), або багатоголосі партії.

Він не такий вдалий, як наступний, зрілий і вражаючий «The Album», йому також трохи не вистачає до калейдоскопічно різноманітного, що поєднує різні стилі й звуки «Super Trouper». (не кажучи вже про смакову досконалість альбому «The Visitors»). Це не змінює того факту, що це хороший запис, бо ж, зрештою, альбом включає супергіти «Dancing Queen» і «Knowing Me Knowing You».