Adele - 21

Співачка вирішила не віддалятися від тематики дебютного альбому «19» і продовжити свої роздуми на тему втраченого кохання та невдалих стосунків. Adele казала про те, що вона співає про різні прояви любові та про почуття, з якими стикався абсолютно кожен у цьому житті. Вона легко уникає зайвої сентиментальності та банальності. Замість цього дівчина проявляє невластиву для її років зрілість і силу волі. Хоча не можна заперечувати й того, що місцями вона звучить трохи загубленою. Більше того, пісні цього альбому — це, скоріше, спроба глибокого самоаналізу, ніж типові розповіді про апатію після розставання з коханою людиною. Сингл «Rolling in the Deep» і проривна «Set Fire to the Rain» показують Adele як сильну і відкриту особистість.

«Rolling in the Deep» — це просто ідеальний вступний трек для альбому. Неспішний і приглушений гітарний початок чудово поєднується з хрипкуватим альтом виконавиці. Її голос розтинає тиху мелодію рядками «Моє серце палає пожежею, я впадаю в лихоманку і знаходжу вихід із темряви». Фантастична партія басового барабана вступає якраз у той момент, коли ви вже вповні притупуєте ногою і хитаєте головою в такт пісні. Тут мимоволі розпалюєшся ще більше і насправді співчуваєш дівчині на рядку «Шрами від твого кохання нагадують мені про нас, вони змушують мене думати, що ми були майже щасливі». А потім йде приспів: «У нас могло бути все, а ми просто впали в безодню. Ти заволодів моєю душею і серцем, але для тебе це була лише гра». Ритм цієї пісні доводить до нестями. Бек-вокал якісно доповнює гуркітливий звук піаніно і гучного тамбурина, тоді як Adele просто дозволяє своєму голосу ковзати хвилями мелодії.

Коли співачка розслабляється і дає собі волю робити все що завгодно, вона звучить просто дивовижно. «Set Fire to the Rain» — це одна з найагресивніших пісень альбому. Виникає відчуття, що її співає гроза злочинного світу. Куплет, що поступово набирає обертів, у якому звучать слова «Є в тобі сторона, про яку я й не здогадувалася. Всі твої слова ніколи не були правдою. Ти граєш в ігри і завжди виграєш», зовсім не віщує захопливого приспіву. Музика несподівано обривається і Adele, з драматичним надривом, проспівує рядки «Я підпалила дощ Я торкалася твого обличчя, спостерігаючи, як він горить Я обпікалася і плакала, чуючи в дощі твоє ім'я». Приспів одразу ж чіпляє і запам'ятовується. До кінця пісні Adele відпускає ситуацію, і крізь потік злості прослизає біль, який відчуваєш як свій власний. Скоріше за все, будь-яка людина розридається як дитина, почувши цю композицію, а особливо якщо вона буде виконана наживо.

Схожі емоції викликають і пісні «Rumor Has It» та «I’ll Be Waiting», проте альбом усе-таки трохи постраждав від неправильного порядку композицій. Початкові треки та «Rumor Has It» очевидно натхненні творчістю James Brown, а всі інші є повільними джазовими баладами. У них прямо відчувається якась стриманість. Слід було б перемішати їх із піснями, у яких Adele по-справжньому розкріпачилася і відверто розповіла про всі свої почуття.

Загалом, альбом «21» вийшов дуже гідним, він демонструє всьому світу талант Adele, за допомогою якого вона щоразу створює все прекрасніші речі. Протягом усієї платівки трапляються невиразні натяки на те, що наступний шедевр від співачки підірве музичну індустрію високоякісним поп звучанням. Сучасним поп-виконавцям було б непогано багато чому повчитися саме в Adele, а не у творців одноденних танцювальних хітів. Ось за якими виконавцями справді стоїть музичне майбутнє.