| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Interscope Records | B0033834-01 | США та Європа | 2021 |
| CD | Darkroom | B0033896-02 | США | 2021 |
Після гучного дебютного альбому, семи статуеток «Греммі» і майже миттєвої слави по всьому світу, 19-річна співачка Біллі Айліш представила світу свій другий альбом «Happier Than Ever», який став чудовим прикладом роботи від артистки, що не бажає стояти на місці. Цей похмурий і дуже відвертий альбом чудово показує творче зростання виконавиці. У ньому вона хоче розібратися у своїх травмах і поділитися секретами, не розкриваючи при цьому подробиць. Біллі співає про своє стрімке сходження до слави та про труднощі, які воно спричинило. Багатьом неприємно слухати скарги поп-зірок на життя, але у виконанні Айліш ця тема здається по-справжньому значущою, що багато говорить про її майстерність як авторки пісень.
Альбом має м'якше звучання, у ньому менше трепу і набагато більше джазу. Багато в чому завдяки старшому брату Біллі Фінеасу О'Коннеллу, що допомагає їй у записі пісень, усі треки мають спокійну атмосферу, повну ретельно підібраних незвичайних звукових елементів. Заголовна пісня під назвою «Happier Than Ever» починається з тихого вокалу, який пізніше переходить в альт-рок 90-х, доповнений уривчастими текстами, гуркотливими барабанами та грубуватими гітарними риффами. Айліш зміцнює своє бачення світу, водночас без зусиль граючи з безліччю жанрів.
Окрім щирих текстів, Біллі також покращила свою подачу і розширила діапазон, черпаючи натхнення у великих джазових і вокальних поп-виконавців минулого, таких як Джулі Лондон, Френк Синатра та Пеггі Лі. Вона вже не та дивна підлітка, яка лякала сусідів, а впевнена в собі молода дівчина з безліччю екзистенційних питань.
У чудовій акустичній баладі «Your Power» вона розповідає про проблеми, з якими зіткнулася в індустрії, де домінують чоловіки. Потім вона протистоїть критиці та несхвальним висловлюванням у неймовірній інтерлюдії «Not My Responsibility» і, нарешті, звертає увагу на проблему об'єктивації в ЗМІ за допомогою гіпнотичної «OverHeated». Айліш наполягає, що не всі пісні в її альбомі автобіографічні. «Happier Than Ever», швидше, являє собою роздуми поп-зірки про те, наскільки відвертою вона може бути з аудиторією в епоху соціальних мереж. Протягом усього альбому складається враження, ніби всі ці похмурі, часто тривожні пісні – це послання Біллі майбутній собі. Так, у «My Future» вона співає: "Я закохана в майбутню себе, не можу дочекатися зустрічі з нею".
Для них із Фінеасом розширилися межі музики, перетворившись на техно-фолк дев'яностих з елементами гітарного джазу чи органу. «Billie Bossa Nova», наприклад, має красиву мелодію з ритмами самби, при цьому текст пісні, як і раніше, емоційний, відвертий і серйозний.
Попри те, що цей альбом стриманіший, порівняно з дебютом, не варто забувати про його якість. Мелодії та вокал однаково хороші, до того ж, писати про тиск слави так, щоб слухачі змогли це відчути – надзвичайно складне завдання, з яким «Happier Than Ever» бездоганно справляється.
Секрет успіху її дебютного альбому «When We All Fall Asleep, Where Do We Go?» багато в чому можна пояснити здатністю виконавиці перетворювати свої особисті слабкості на справжні гімни, що знаходять відгук у серцях абсолютно різних слухачів. І «Happier Than Ever» став доказом того, що, попри всі зміни в житті співачки, її талант створювати глибоку музику з особистих тривог і переживань все такий же великий.