Billie Eilish - When We All Fall Asleep, Where Do We Go?

Будь-які думки про те, що Айліш прагне здаватися старшою за свій вік, миттєво зникають після 15-секундного інтро до альбому «!!!!!!!», де вона ясно дає зрозуміти, що нічим не відрізняється від звичайного слухача. Білі – звичайна підлітка зі своїми переживаннями, часом кумедна і грайлива, часом мило вразлива, і, на щастя для своєї професії, дуже оригінальна. Трек задає тон усьому альбому.

Моторошна м'якість виконавиці контрастує з важкою музикою, пронизаною лячним басом («Bad Guy»), крижаним шумом (скрегіт мечів у «You Should See Me in a Crown»), а також різними спотвореннями звуку, що чудово характеризують PC Music. Навіть у межах однієї пісні Айліш без труднощів вдається поєднувати танцювальну поп-музику зі стриманішими мелодіями. Її добре продумані мелодії часто нагадують музику з музичної скриньки з привидами, які, зникаючи, розкривають неймовірні тексти. При цьому вона без труднощів може підвищити голос до риклива, або до вираженішої джазовості, якщо в цьому є потреба. Проте для свого альбому вона обирає інший шлях, а її старший брат, продюсер і співавтор пісень Фінніас О'Коннелл, чудово знає, як оформити її тихий голос сумішшю похмурих акустичних звуків і кумедних EDM-ефектів.

Особливу увагу варто приділити роботі «My Strange Addiction», яка містить вставку діалогу з серіалу «Офіс». Попри те, що показ серіалу припинився, коли Айліш було всього 11, композиція зуміла стати однією з найпомітніших робіт в альбомі. До інших яскравих творів належать гіпнотичний мінімалістичний сингл «Bury a Friend», який, немов нічний кошмар, одночасно лякає і захоплює, а також електро-поп «Ilomilo» та «You Should See Me in a Crown», що стала духовною спадкоємицею «Royals» від Lorde.

Цей альбом має чітку мету і чудово знає, коли потрібно міцно обійняти слухача, а коли схопити його за комір і затягнути у свій світ. Попри те, що кожна з пісень розкриває сильні, але водночас вразливі сторони виконавиці, у них є й спокійніші моменти рефлексії, які найбільш помітні в заключних трьох піснях альбому. Так, «Listen Before I Go», «I Love You» та «Goodbye» надають йому меланхолійного фіналу, що добре поєднується із загальною динамікою альбому.

Загалом, це неймовірно чесний альбом, що розкриває всі грані юної дівчини: вона красива, трохи химерна і егоїстична, самовпевнена, але нещасна. Її голос м'який і мелодійний, при цьому вона не боїться пропускати його крізь безліч дивних звукових ефектів. Альбом здається приємним і знайомим, але при цьому зберігає незламну твердість Білі. «When We All Fall Asleep, Where Do We Go?» – це сміливий перший крок підлітки з Лос-Анджелеса, який відображає надії і страхи цілого покоління. Білі Айліш змогла перетворити світ, що руйнувався навколо неї, на мистецтво, і можна не сумніватися, що в наступні роки чимало поп-музикантів черпатимуть з цього альбому натхнення і багато в чому намагатимуться його повторити.