Daft Punk

Бангальтер і Хомем-Крісто познайомилися під час навчання в середній школі в Парижі. Вони недовго грали в рок-групі під назвою Darlin', але до 1993 року їхній досвід з електронною танцювальною музикою (такою як хаус і техно) в нічних клубах і андеграундних рейв-тусовках надихнув їх на зміну жанру. Назва Daft Punk виникла після того, як один британський музичний критик відгукнувся про творчість Darlin' як «daft punky thrash». Дует записав свій перший всесвітній хіт «Da Funk» в 1995 році, заснований на інструментальному груві, трек об'єднав елементи фанку і кислотного хаусу. Їх дебютний альбом «Homework» 1997 року закріпив дует в авангарді танцювальної музичної сцени, а енергійний сингл «Around the World» - із зацикленим, електронно обробленим вокалом - познайомив з цим напрямком ширшу аудиторію.

Для наступного альбому «Discovery» 2001 року, Бангальтер і Хомем-Крісто використовували більш експансивний і пісенно-орієнтований підхід. Барвистий меланж диско, ритм-енд-блюзу та глем-року 1970-х і 80-х, пронизаний блискучим електронним звучанням, «Discovery» мав успіх як на танцполі, так і поза ним. Серед його основних моментів - кітч «Digital Love», який був побудований на основі семплу пісні Джорджа Дюка, і ейфоричний «One More Time», який став топ-10 хітом в різних країнах світу. Під час просування альбому, Бангальтер і Хомем-Крісто з'явилися в образі роботів, вони грали в елегантних костюмах і ховали свої обличчя під металевими шоломами. Після цього вони рідко з'являлися на публіці не замаскованими, а їх роботизовані персонажі стали невід'ємною частиною візуальної естетики і загальних міфів Daft Punk.

Daft Punk повернулися в 2005 році з «Human After All», але його мінімалістичний і часто абразивний звук був сприйнятий холодно. Через рік, однак, музиканти вирушили в турне вперше за майже десятиліття і засліпили публіку динамічним сценічним шоу, в центрі якого була гігантська піраміда зі світлом, всередині якої виступав дует. Їхня популярність ще більше зросла, коли в 2007 році хітом став сингл репера Kanye West «Stronger», який семплював трек з альбому «Discovery». Крім того, запис концерту в Парижі «Alive 2007», випущений в тому ж році, приніс їм першу премію «Греммі». У міру зростання популярності електронної танцювальної музики в першому десятилітті 21-го століття, вплив Daft Punk став очевидним, особливо у зв'язку з тим, що інші виконавці в цьому жанрі, такі як Skrillex і Deadmau5, досягли успіху з настільки ж видовищними живими виступами.

Після виходу саундтреку до науково-фантастичного фільму «TRON: Спадщина» (2010), Бангальтер і Хомем-Крісто випустили супер-альбом «Random Access Memories» у 2013 році. На відміну від попередніх записів Daft Punk, альбом був випущений у співпраці з десятками живих музикантів і практично не використовував електронні ударні та семпли. Завдяки поп-хіту «Get Lucky», на якому звучав вокал Фаррелла Вільямса і ритм-гітара Ніла Роджерса (з диско-групи Chic), альбом був проданий мільйонними тиражами по всьому світу. У США, де продажі попередніх релізів Daft Punk були не такими великими, як в інших країнах, «Random Access Memories» був визнаний проривом, і в 2014 році Daft Punk виграв п'ять «Греммі», включаючи приз за альбом року.

Хлопці з Daft Punk ніколи не домагалися статусу суперзірки. Вони навіть уникали цього, ухиляючись від публічного висвітлення свого образу, створюючи навколо себе атмосферу секретності і рідко даючи інтерв'ю.

Для більшості слухачів французькі музиканти відомі просто як... пара роботів - їх сценічні альтер-его. Їх рідко можна було побачити без футуристичних масок, в яких вони схожі на механічних людей. Інтроверти з Daft Punk, замість того щоб виставляти свою присутність у ЗМІ напоказ, намагалися дозволити своїй музиці захищати себе. Стратегія, яка працює в довгостроковій перспективі. Французи визнають, що це дало їм те, що вони вважають необмеженою художньою свободою.

22 лютого 2021 року дует розпався, і незважаючи на те, що за 28 років свого існування було записано всього 4 студійних альбоми, Daft Punk залишили яскравий слід в історії популярної музики.