Pink Floyd - The Wall

Усі тексти на альбомі були написані Уотерсом, але, на щастя, вони не домінували над музикою (написаною спільно Гілмором, Уотерсом та Езріном), яка не втратила своєї привабливості й донині. У 1980 році альбом був визнаний найкраще технічно записаним альбомом усіх часів. Сама музика має мало спільного з ранніми роботами групи. Щось зі стилю, вироблений за ці роки, можна почути в піснях «Mother», «Young Lust», «Goodbye Blue Sky» і, перш за все, у «Comfortably Numb». Решта альбому - результат копіткої роботи співпродюсера альбому - Боба Езріна. Завдяки цій обробці «The Wall» зазвучав по-іншому, здебільшого за рахунок багатих оркестрових аранжувань. Основна тема альбому - ізоляція людини в сучасному суспільстві, показана на прикладі рок-музиканта на ім'я Пінк. Стіна - це символ ізоляції. Це висловлювання самотнього митця, людини, яка чутливіша і, відповідно, вразливіша до ударів, ніж інші. "Запевнення батьків у любові, тепло морської води, блакитне небо... ілюзія безпеки... Неважко приховати від дитини, яка все ще вірить і довіряє, правду про життя - неповороткий крок по хисткому льоду. Однак болючі рани, коли доля нікого не щадить, раніше чи пізніше змушують їх відмовитися від хибних уявлень".

Усі твори розташовані таким чином, що описують послідовні етапи життя головного героя: народження, дитинство, шкільні роки, шлюб та його проблеми, моменти зриву й час надії. Коли Уотерс писав історію Пінка, він вірив, що слухачі зрозуміють послання і допоможуть йому зруйнувати "стіну відчуження" між групою і її аудиторією. Однак він не думав про стіну непорозуміння й конфліктів, що існували між ним та іншими учасниками Pink Floyd. Ці непорозуміння призвели до того, що Рік Райт залишив групу на 6 років.