| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Aftermath Entertainment | B0031748-01 | США | 2020 |
| CD | Aftermath Entertainment | B0031746-02 | США | 2020 |
Уже понад два десятиліття Емінем є одним з найпізнаваніших артистів у світі, але з роками в ньому все більше стали проявлятися такі риси, як замкненість, тривога та відсутність інтересу до жанру, який він сам колись перетворив. В одинадцятому студійному альбомі «Music to Be Murdered By» його оточують все ті ж вороги: жінки, які чинять з ним неправильно, зламані ним члени родини, небажані репери, набридливі фанати та ненависники, а теми варіюються від домашнього насильства й вживання наркотиків до збереження власної значущості.
Від інших альбомів «Music to Be Murdered By» відрізняється демонстративним непокорою нормам і трохи своєрідною щирістю. Це яскравий приклад складного, іноді занадто технічно правильного репу, який колись втратив популярність, але тепер знову входить у моду. Цей альбом важко назвати найкращою роботою Емінема, але він може похвалитися прекрасною технікою та наявністю ідей, здатних легко привернути увагу слухача. Колись Емінем читав реп, майстерно змінюючи розмовні ритми і виконуючи складні переходи. Останнім часом він читає просто швидко. Як правило, це нескінченні каскади монотонного репу, які так люблять використовувати репери, що мають хоча б частку його таланту. У музичному плані альбом помітно сильніший за свого попередника, що цілком може бути пов'язано з участю у написанні знаменитого соратника Емінема, продюсера Dr. Dre.
Альбом починається з треку «Premonition», у якому Емінем висловлює своє невдоволення критиками. Він зазначає, як вони висміювали його за посереднє і занадто агресивне звучання у кожному альбомі. Також він докоряє своїм шанувальникам, які хочуть, щоб він слідував тенденціям, які просувають репери вдвічі молодші за нього. Альбом безліч разів говорить про боротьбу Емінема за своє місце в сучасному хіп-хопі та його спроби пристосуватися. “Замість визнання за те, що ми так довго залишаємося на високому рівні, нам кажуть, що ми вже ніколи не станемо такими, як раніше”, — обурюється він. У такій ситуації можна було б взяти до уваги розробки в хіп-хопі та запросити до співпраці молодих артистів, або ж продовжити висміювати нові елементи жанру. «Music to Be Murdered By» робить і те, і інше, поєднуючи партії реперів Young MA та Juice WRLD із висловлюваннями про те, що сучасні артисти не вміють читати реп. Все це супроводжується натяками на те, що все пішло шкереберть відтоді, як Емінем перестав бути загальним улюбленцем.
Захищати Емінема все так само непросто, зважаючи на те, наскільки провокативна й образлива його творчість. Будь-яка розсудлива людина не схвалить таку кількість сексизму та злоби загалом. Тим не менш, в основі всього, що він робить, лежить моральна огида сатирика, який принижує все людство, включно із собою самим. Найнесподіванішим моментом альбому стало вибачення від Слім Шейді, яке раніше здавалося просто неможливим. А той факт, що це відбувається посеред треку під назвою «No Regrets» («жодних жалю») вказує на плутанину, що лежить в основі «Music to Be Murdered By».
Однією з найкращих робіт альбому є «Darkness», що є спробою Емінема поглянути на масовий розстріл, який відбувся на музичному фестивалі в Лас-Вегасі очима стрільця Стівена Педдока. Репер демонструє портрет вбивці, чий розум сповнений моторошних думок: занепокоєння про те, що на фестиваль прийде мало людей, гордість від наявності ліцензії на зброю та відсутності судимостей, а також усвідомлення, що його слава буде швидкоплинною, оскільки масові розстріли стали звичним явищем. Це добре показує, що незалежно від часу й моди Емінем як і раніше здатен дивувати.