Eminem - The Marshall Mathers LP

Починається альбом так само, як і «The Slim Shady LP» - з грубості й образ. Це найкраща робота Емінема, але її складно назвати шедевром через надмірну маніакальність. Це сюрреалістичне, але водночас чудове продовження дебютного альбому, яке балансує на межі між уявою і реальністю. Емінем ставить собі за мету переповнити слухача емоціями і перевантажити інформацією. «The Marshall Mathers LP» поєднує в собі «Південний парк» і викрадення, Рікі Мартіна і екстазі, вбивство Джанні Версаче і вагітність Дженніфер Лопес. Спочатку репер розмірковує про лицемірне законодавство про зброю, а потім йдуть образи хіп-хоп дуету ICP. Щойно слухач замислюється про зловживання владою Білом Клінтоном, Емінем починає захищати стрільців зі школи «Колумбайн».

Важко зрозуміти, ким насправді є Емінем, але важливо пам'ятати, що в кожному його жарті прихована правда і навпаки. Він намагається стерти межу між реальністю і вигадкою, гумором і жахом, сатирою і документалізмом. Тому можна зробити висновок, що альбом «The Marshall Mathers LP» не більш «реальний», ніж «The Slim Shady LP». Емінему байдуже, чи правильно його зрозуміють, і він точно не стане вибачатися перед тими, хто не може відрізнити факти від вигадки. Він не намагається уникнути неминучої критики, натомість він відповідає на неї: “Я той, ким ви хочете мене бачити”, “Я просто злочинець, який заробляє на нещастях людей”.

Загалом, цей альбом більш автобіографічний. Свої найбільш провокаційні сторони Слім Шейді показує в треках «Kill You» і «The Real Slim Shady». У «The Way I Am», яка досі залишається однією з його найкращих робіт, Емінем жорстко критикує провідні ЗМІ за їхні висловлювання проти Мерілина Менсона і його самого.

Кожен трек має свій характер і передає певні емоції, тому всі вони пробуджують спогади, вражають і запам'ятовуються. І хоча в інструментальному плані всі композиції звучать гармонійно, мінімалістичний біт «Kill You» і різке звучання клавесина у поєднанні з грубим ударним ритмом «The Real Slim Shady» вирізняють їх на тлі інших робіт.

Багато з ранніх релізів Емінема добре відомі вплетеною в них сатирою. Навіть найменш комічні роботи, такі як «Marshall Mathers», супроводжуються різними звуковими ефектами, недоречним сміхом і жартами в стилі «Південного парку». Це викликає яскраві образи в уяві слухачів, допомагаючи їм повніше відчути кожну композицію. Сам трек «Marshall Mathers» являє собою реакцію Емінема на проблеми, що з'явилися після його різкого зростання популярності. Частина з них пов'язана з тим, що виконавець часто опиняється затиснутим між своїм справжнім «я» і вигаданими персонажами. Деякі з його рядків звучать настільки чесно, що над ними навіть незручно сміятися. Це підкреслює недооцінену майстерність Емінема як соціального сатирика.

«The Marshall Mathers LP» вражає складністю текстів і докладною розповіддю. Емінем має моторошну уяву та неймовірну здатність вигадувати нові підходи до створення рим. Його гнів і травми, отримані в дитинстві, неприємно відчуваються в кожному треку. У «The Marshall Mathers LP» Емінем спеціально підбирає тон для створення у слухача потрібного настрою: хоророкор для «Remember Me», відчай для «The Way I Am», злість для «Criminal», або ж болісне почуття любові, жалю, безумства й жорстокості для «Kim». Слухачі не вірять у розповіді Емінема, але відчувають, що в них вірить він сам.

Емінем демонструє глибини свого порочного розуму навіть у більш «легких» треках, таких як «The Real Slim Shady» і «Drug Ballad», дивуючи слухачів неймовірною грою слів. Ближче до кінця все трохи заспокоюється і треки перестають здаватися такими значущими, але це анітрохи не псує альбом.

За невеликим винятком («Remember Me», «I'm Back», «Amityville», «Under The Influence») майже кожна пісня в альбомі проникає в мозок з першого прослуховування. Деякі роботи назавжди залишаться шедеврами. «Stan», наприклад, все така ж зворушлива, а «Kim» завжди викликатиме відразу.

Альбом «The Marshall Mathers LP» досі залишається однією з найважливіших робіт у хіп-хопі. Це жахливий і моторошний альбом, але він занадто цікавий, щоб його ігнорувати. Він з гордістю носить свої шрами, водночас вказуючи на недоліки інших.