Альбом «The Slim Shady LP» (1999)

Обкладинка альбому The Slim Shady LP
Хіп-хоп — хардкор-хіп-хоп, хоррор-кор· вийшов 23 лютого 1999
США — 6× платина · Велика Британія — 4× платина · Канада — 2× платина
Сингли: My Name Is, Role Model, Guilty Conscience
Перший прес
ФорматЛейблНомерКраїнаРік
ВінілAftermath EntertainmentINT2-90287США1999
CDAftermath EntertainmentINTD-90287США1999
Географія видань
Вініл
Видавався у 3 країнах
Найбільше видань:
США
9
Європа
4
Канада
1
CD
Видавався у 16 країнах
Найбільше видань:
Європа
6
Японія
5
США
4

Комерційний дебют Эминема відбувся з виходом альбому «The Slim Shady LP» у 1999 році. Варто зазначити, що це не зовсім його перша робота. Їй передував альбом «Infinite», копії якого артист продавав сам із багажника своєї машини. Після того як його дебютний альбом провалився у продажах, репер впав у глибоку депресію і навіть намагався накласти на себе руки. Однак невдовзі він придумав персонажа Слім Шейді (англ. Slim Shady), під іменем якого став висловлюватися про все, що його коли-небудь злило. У 1997 році він записав свій міні-альбом «Slim Shady EP», після чого передав його до рук Dr. Dre та Джиммі Айовіна, які й допомогли йому випустити успішний альбом «The Slim Shady LP».

Детальніше

Завдяки участі Dr. Dre альбом має чудове звучання і сповнений запам'ятовуваних мелодій з енергійними бітами та гітарним басом. Часом мелодії можуть здатися застарілими, але загалом залишаються актуальними і донині. Перший трек «My Name Is» з перших секунд дає зрозуміти, що альбом буде жорстким і багато в чому комічним: “Привіт, дітлахи! Вам подобається насильство? Хочете подивитися, як я проколю собі повіки дев'ятидюймовими цвяхами?”.

Здебільшого «The Slim Shady LP» присвячений знайомству з персонажем Слім Шейді, який говорить про насильство, торкається безлічі спірних тем, ділиться кумедними історіями і висміює власні проблеми. Яскравим прикладом є трек «Brain Damage», де виконавець розповідає про те, як його цькували в школі, і придумує план помсти. Композиція має комічний ухил і хороше оповідання, що допомагає створити яскраві образи в головах слухачів. Єдина проблема треку – її дурнуватий кінець.

«The Slim Shady LP» – складний альбом, що поєднує в собі щирість із насмішкуватістю. Навіть у такому незвичайному треку, як «My Fault», коли дівчина Эминема з'їдає забагато галюциногенних грибів, він не може вирішити, посміятися з неї чи висловити щирий жаль, тому робить і те, і інше. Також в альбомі трапляються моменти самоаналізу. Наприклад, у треку «If I Had...» Эминем розповідає про те, чого йому бракує в житті, посилаючись на свою бідність і невдалу реп-кар'єру. Меланхолійний біт з вокальними семплами роблять трек м'яким і монотонним, а повторення фрази «я втомився» посилює ефект і без того емоційного тексту. Однак найбільш відвертим треком в альбомі є «Rock Bottom», де Эминем ділиться тим, що змушений виховувати доньку в бідності. У його голосі чути біль і образу, що надають треку ще більше емоційності.

Эминем кидає виклик ідеї автентичності, яка була ключовим елементом поп-репу кінця 90-х. Він не розповідає правдивих історій, натомість він говорить про тортури й обезголовлення, а також сильно перебільшує стереотипи про жорстокість репу, доводячи їх до абсурду. Рівень таланту Эминема, його точність у виборі слів і загальна харизма в альбомі зашкалюють. Тим не менш, його непросто слухати через описаний у ньому жах, який і досі залишається величезною частиною особистості Эминема. «'97 Bonnie & Clyde» – запам'ятовувана, але моторошна композиція, у якій репер пояснює доньці Хейлі, що немає нічого страшного у вбивстві матері і в тому, що він збирається позбутися трупа. Геніально в цьому треку те, з якою легкістю він прочитаний. Складається враження, що Эминем справді веде милу розмову з донькою.

Реп у «The Slim Shady LP» просто неймовірний. За всі наступні роки своєї кар'єри Эминем відточив техніку, але в жодному іншому альбомі він не приділяв стільки уваги бітам і не виявляв такої любові до мови, як у цьому. Плавність, з якою його флоу підлаштовується під будь-який біт, робить Эминема одним із найкращих реп-артистів. У треку «Role Model» він чітко дає зрозуміти, що є поганим прикладом для наслідування, а безліч коротких дотепів у поєднанні з азіатським звучанням привертають увагу і роблять роботу однією з найкращих в альбомі.

Завершується альбом треком «Still Don’t Give A Fuck», де виконавець дає обіцянку, що ні гроші, ні слава його не змінять. Подолавши безліч випробувань у своєму житті, він став сильнішим і тепер рішуче налаштований рухатися вперед. Ймовірно, головна причина успіху альбому полягає в тому, що, які б претензії у слухачів не були до Эминема, важко заперечувати його величезний талант. Його дебютний альбом є абсолютною класикою, повною кумедних текстів, пісень і прийомів. У ньому немає поганих робіт, і очевидно, що Эминему ще є що показати.

Інші альбоми Eminem

Обкладинка альбому Encore
Eminem
2004
Shady/Aftermath
Обкладинка альбому The Marshall Mathers LP
Eminem
2000
Shady/Aftermath
Обкладинка альбому The Marshall Mathers LP 2
Eminem
2013
Shady/Aftermath
Обкладинка альбому The Death of Slim Shady (Coup de Grâce)
Eminem
2024
Shady/Aftermath

Схожі альбоми

Обкладинка альбому 2001
Dr. Dre
1999
Aftermath, Interscope
Обкладинка альбому Black Sunday
Cypress Hill
1993
Ruffhouse Records
Обкладинка альбому The Coming
Busta Rhymes
1996
Flipmode, Elektra
Обкладинка альбому Ready to Die
The Notorious B.I.G.
1994
Bad Boy, Arista