| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Philips | 6305 058 | Німеччина | 1970 |
| CD | Germanofon | 941001 | Німеччина | 1994 |
Гурт Kraftwerk є одним із найважливіших творців електронної музики 1970-х років, вважається також одним із головних попередників синті-попу та електронної танцювальної музики з її різними варіаціями, такими як техно та хаус. Однак, як і в іншого відомого представника електронної музики того часу, Tangerine Dream, коріння Kraftwerk сягає краутроку. Втім, музиканти довгий час не хотіли визнавати свою ранню роботу. Перші три альбоми востаннє офіційно перевидавалися на зламі 70-х і 80-х років, тобто ще до популярності компакт-дисків (на які вони потрапили лише у вигляді бутлегів). Проте ця рання продукція доволі цікава і аж ніяк не є приводом для сорому.
Однойменний дебютний альбом «Kraftwerk» був записаний невдовзі після того, як Ральф Хюттер і Флоріан Шнайдер попрощалися зі своїм попереднім гуртом Organisation. Спочатку склад був доповнений барабанщиком Андреасом Хохманном, з яким була зроблена частина запису, але під час сесії його місце посів Клаус Дінгер, згодом засновник Neu! та La Düsseldorf. По інший бік пульта сиділа інша важлива постать тодішньої повільно зростаючої сцени краутроку - продюсер і звукоінженер Конрад "Конні" Планк. Список виконавців, з якими він працював, настільки великий, що перелічування навіть деяких із них було б страшенно нудним для читачів (а допитливіші можуть знайти цю інформацію самостійно).
З усіх альбомів гурту дебютний є їхнім найрокерськішим релізом. Звісно, це не класичний рок. Навпаки. Музиканти повністю відмовилися від структури пісень, характерних мотивів чи запам'ятовуваних мелодій. Натомість вони запропонували набір із чотирьох доволі розлогих, повністю інструментальних записів, у яких важливу роль відіграють студійні експерименти зі звуком. Здебільшого вони побудовані на моторних перкусійних партіях, що супроводжуються обробленими звуками флейти, електрооргану, і зрідка гітари чи скрипки. Проте це не недоступна музика. Такий "Ruckzuck" навіть має певний танцювальний потенціал, хоча це буде радше ритуальний транс, ніж класично зрозумілий танець. Вона навіть чимось нагадує знамениту "Hallogallo" гурту Neu! (записану пізніше). Є також кілька тонших, майже ембієнтних звуків у вигляді дуже приємного "Megaherz". Насправді, "Stratovarius" і "Vom Himmel hoch", повні дивних, спотворених звуків, можуть виявитися складнішими для сприйняття. Однак варто підходити до цього як до чогось, що має розширити наш кругозір, а не виправдати наші очікування.
"Kraftwerk" - успішний дебют - не великий шедевр, просто солідна доза чистого краут-року. Втім, експерименти зі звуком тут не дуже розвинені, і все ще часто складається враження, що вони робляться трохи наосліп. Тут це все ж давало доволі успішний ефект, але в (найближчому) майбутньому все було інакше. Можливо, саме тому після виходу свого третього альбому Хюттер і Шнайдер вирішили спробувати свої сили в майже цілком іншій музиці.