Kraftwerk

Далі з’явилися платівки про потяги, радіоактивність, калькулятори й комп’ютери: «Trans-Europe Express», «The Man-Machine», «Computer World». Пісні виходили в німецьких та англійських версіях, а «Pocket Calculator» ще й японською, французькою та італійською. У «Trans-Europe Express» є рядок про те, як потяг повертається до Дюссельдорфа, де на нього чекають Іггі Поп і Девід Боуї. Боуї відповів тим самим і назвав інструментал на альбомі «Heroes» «V-2 Schneider». «The Model» з альбому 1978 року очолила британський чарт лише у 1982-му, через чотири роки після виходу. Того ж року в Нью-Йорку Африка Бамбаата випустив «Planet Rock», де мелодію «Trans-Europe Express» і ритм із «Numbers» наклали на реп. Цей запис зазвичай називають першим у жанрі електро, а Хуан Аткінс, Деррік Мей і Кевін Сондерсон у Детройті слухали ті самі платівки Kraftwerk і створили техно.

Усе це записували у власній студії Kling Klang у Дюссельдорфі. Телефону там не було. Гюттер називав себе та колег музичними робітниками й розповідав, що вони приходять до студії щодня, як на зміну. Гурт рідко дає інтерв’ю, а на концертах під час «The Robots» музиканти залишають сцену, і замість них стоять роботи з їхніми обличчями. Із 2012 року концерти проходять у 3D, глядачам роздають окуляри. Того ж року в нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва вони відіграли вісім вечорів поспіль, по одному альбому за вечір. Із засновників залишився лише Гюттер: Шнайдер пішов у 2008 році й помер у 2020-му. Останній альбом із новими піснями, «Tour de France Soundtracks», вийшов у 2003 році, а у 2024-му гурт вирушив у тур до п’ятдесятиріччя «Autobahn».