Lana Del Rey - Blue Banisters

Виходячи зі звучання і тексту цих трьох треків, можна зробити висновок, що нас чекає щось на подобу стилістики останнього альбому «Chemtrails Over the Country Club», в якому Лана розмірковувала про своє життя в юності, до того, як на неї звалилася популярність. У вокальному і ліричному плані це був справжній витвір мистецтва, але «Chemtrails Over the Country Club» був занадто повільним і спокійним, увесь час не вистачало вогню і пристрасті. На щастя, схоже на те, що співачка вирішила заповнити цю прогалину.

«Wildflower Wildfire» — це невимушена фортепіанна балада, яка створює враження того, що Дель Рей прямо в цю хвилину виступає на сцені якогось джаз-клубу. Вона робить відсилки до свого проблемного дитинства, називаючи себе «полум'ям, що біжить по зоряному пилу».

“Ось у чому справа, я знаю ти хочеш про це поговорити/Ось у чому справа, ти залишаєш занадто багато недосказаності/Ось у чому справа, батько ніколи не заступався, коли мати зривалася на мені/Тому я і виросла дивною, але милою/Далі була лікарня, але я все витримала” - співає жінка у другому припіві.

Тут іде очевидне звернення до її матері, Патрісії Грант, про яку Лана протягом усієї кар'єри практично не згадувала. Це і не дивно, адже тепер цілком ясно, наскільки натягнуті у них склалися стосунки.

У «Text Book» вона продовжує свої розмірковування про дитинство і взаємини з батьками, які сильно вплинули на її подальше особисте життя. Мрячна композиція з самого початку розкриває всі затамовані образи Дель Рей на батька: “Це можна назвати моїм підручником життя/Я всюди шукала батька, хотіла його повернути/Я думала, що знайшла його в Брентвуді/Мені справді здавалося, що він повинен захищати мене”.

Можливо, вона проводить паралель між батьком і її теперішнім нареченим - гітаристом Клейтоном Джонсоном, коли співає рядки: “Інші чоловіки здавалися непоганими, доки не встромляли ніж у спину з посмішкою на обличчі/А тепер я зустріла тебе і зрозуміла, за що страждала”.

Коли Лана Дель Рей зробила анонс платівки «Blue Banisters», яку тоді ще планували назвати інакше – «Rock Candy Sweet», вона заявила, що за допомогою нового альбому буде "продовжувати кидати виклик" критикам, незадоволеним тим, що вона побудувала свою кар'єру на приниженні культурних цінностей та ідеалізації насильства. Цій заяві вона залишилась повністю вірна, особливо в композиції «Text Book», в якій робить більш ніж очевидний натяк на рух «Black Lives Matter»: “Може, завдяки нашому розмаїттю я і звільнилася/І от ми вже кричимо в юрбі Чорні життя важливі”.

Не можна не помітити, що Дель Рей ще голосніше говорить про свої успіхи у вивченні теми фемінізму в піснi «Blue Banisters» - ритмічній і надихаючій баладі про чоловіка, який пообіцяв повертатися завжди, коли жінці потрібно буде допомогти пофарбувати перила в голубий колір. Лана відкрито розповідає про те, що для неї означають мужність і романтика. Однак, у кінці пісні, коли він залишає лише «дірку в серці» і стає не більше ніж чоловіком зі снів, Лана радіє, що принаймні в її житті залишилися дівчата, готові її підтримати: «Тепер, коли настає травень, усі мої сестри допомагають фарбувати перила в зелений колір».

Лана Дель Рей вкотре доводить, що незважаючи на сім випущених альбомів і впевненість публіки в тому, що вони досконально вивчили співачку, вона все ще готова дивувати і розкривати свої численні скелети в шафі.