Metallica - Kill 'Em All

Metallica — безперечно, найвідоміша треш-метал-група, напевно, кожен хоча б раз у житті чув про її існування. Ну, скажімо так, група не грала треш-метал протягом усієї своєї кар'єри, у пізніших альбомах музиканти часто пом'якшували своє звучання. Але повернемося до 1983 року, коли був випущений перший альбом треш-металу – «Kill 'Em All».

Група утворилася в 1981 році, її засновниками стали вокаліст/ритм-гітарист Джеймс Хетфілд і барабанщик Ларс Ульріх. Незабаром до них приєдналися лідер-гітарист Дейв Мастейн і басист Рон МакГовні, якого швидко замінив Кліфф Бертон. Мастейн теж недовго залишався в групі — його вигнали через надмірне зловживання алкоголем (і він почав створювати групу Megadeth, в якій грає й донині), а на зміну йому прийшов Кірк Хемметт. Цей склад записав матеріал для альбому «Kill 'Em All».

Цікава й історія створення самого альбому, адже музиканти хотіли назвати його... «Metal Up Your Ass», але лейбл не погодився на це — тому їм довелося змінити назву. А деякі пісні були написані, коли Мастейн ще був у групі, наприклад, «The Four Horsemen» і «Phantom Lord», які він написав у співавторстві — насправді, першу з цих пісень Дейв пізніше виконав у скороченій версії на першому альбомі Megadeth — «Killing Is My Business... and Business Is Good!» під зміненою назвою «Mechanix».

У музичному плані «Kill 'Em All» на 100% складається з треш-металу — матеріал в основному складається з простих, дуже динамічних і брутальних треків. Крім того, чутно, що у групи ще не так багато досвіду, що проявляється в досить аматорському звучанні в цілому. Також вокал Хетфілда має трохи інший тембр, ніж у пізніших роботах. Вражає виконання багатьох треків, особливо гра Кліффа Бертона на бас-гітарі.

Відмінні, агресивні треки, такі як «Hit the Lights», «No Remorse», «Whiplash» або «Motorbreath» (єдина пісня гурту, написана виключно Хетфілдом) є просто зразковими прикладами унікального стилю Metallica. У всіх них ми чуємо віртуозні, швидкі соло Хеммета, кричущий вокал Джеймса, чудову взаємодію обох гітар, галопуючі барабани та потужну басову підтримку.

Декілька треків трохи виділяються. «The Four Horsemen» — найтриваліша, понад 7-хвилинна композиція, сповнена змін темпу та з повільнішим першим соло, а «Phantom Lord» дивує коротким уповільненням посередині. Більш мелодійною є «Jump in the Fire», хоча вона не може зрівнятися з «Seek & Destroy», найскладнішим і найпам'ятнішим треком з «Kill 'Em All», зіграним у повільнішому темпі. Цей трек найкраще показує, що хлопці не забули про створення хітових мелодій.

Найнезвичайнішим моментом альбому, безсумнівно, є «(Anesthesia) Pulling Teeth» — трек наповнився завдяки грі Кліффа Бертона на бас-гітарі. Сказати, що це було блискуче, недостатньо — Кліфф просто зробив тут усе, що міг, і довів, що він один із найвидатніших метал-басистів, і водночас найкращий із тих, хто коли-небудь працював із Metallica. Часом важко повірити, що Бертон грає все це на басі, багато звуків, які він видобуває, підходять навіть для електрогітари. Басист повторив це соло наживо, де воно було не менш вражаючим. А фінальна «Metal Millitia» — ще один качаючий, стрімкий трек, хоча, можливо, навіть більш динамічний, ніж попередні.

«Kill 'Em All» — це перший прояв чудової майстерності групи та один із трьох найкращих її релізів. Він не відрізняється стилістичним розмаїттям, але це характерно для більшості альбомів треш-металу. Це найдинамічніший і найшаленіший твір у дискографії Metallica. Відмінний матеріал, хоча справжні можливості тогочасного складу повною мірою проявилися лише на «Ride the Lightning» і «Master of Puppets».