Arctic Monkeys - Favourite Worst Nightmare

У багатьох сенсах вихід другого альбому виконавця є визначальним моментом у кар'єрі. І виданий 18 квітня 2007 року «Favourite Worst Nightmare» впорався з цією відповідальною роллю, перемігши синдром другого альбому. Найбільше вражає легкість, з якою музиканти уникнули тиску, неминучого для більшості груп, що записали найшвидше проданий дебютний альбом Великої Британії всього за 15 місяців до цього. «Favourite Worst Nightmare» став гучним продовженням їхнього рекордного дебюту. Альбом перевершив попередні висоти, досягнуті групою, і надовго позбавив сну конкурентів.

Arctic Monkeys обернули дорослішання на публіці на свою користь. Публіка стежила за ними від бійок на танцполах Шеффілда, підліткових розголошень проти системи та страждань за втраченими коханими до теперішнього звучання. І якщо «Whatever People Say I am, That's What I'm Not» було звучанням групи великих хлопців йоркширської клубної сцени, то «Favourite Worst Nightmare» — це четверо молодих людей, що відкинули свою юнацьку наївність і стали сильнішими та зухвалішими. Arctic Monkeys повернулися жорсткішими, різкішими та мороковитішими, навіть якщо для тих, хто не є фанатами брит-року, різниця не очевидна. Порівняно з проривним альбомом 2006 року «Favourite Worst Nightmare» у чомусь кращий, а в чомусь гірший, але перш за все являє собою впевнене заявлення сором'язливої молодої групи, що вирішила заслужити визнання.

Після свого релізу «Favourite Worst Nightmare» перевершив увесь топ-20 за перший же день продажів, був номінований на музичну премію «Mercury Prize» і виграв для групи «BRIT Awards», ставши найкращим альбомом, хоча ці досягнення й не були метою колективу. Альбом також дебютував на першому місці в чарті альбомів Великої Британії, Данії, Ірландії та Нідерландів.

«Favourite Worst Nightmare» не може похвалитися свіжістю, але він компенсує це своєю безсоромною лютістю. Як доказ ведучий сингл «Brianstorm» — ураган вступного треку, у якому беруть участь усі чотири учасники групи, що працюють на межі можливостей: барабанщик Мет Гелдерс, гітарист Джеймі Кук і нестримна партія басиста Ніка О'Мейлі, що підсилюють виступ Тернера. Захопливий дух початок підкріплюється подвійним ударом наступного треку «Teddy Picker», чий ритм і рифф здаються логічним продовженням першого треку. У цьому й полягає відмінна риса альбому: для цілісного сприйняття необхідно відтворювати треки по порядку. Кожна наступна пісня стрімко починається і різко закінчується, перш ніж кинути слухача у потік наступної композиції. «Fluorescent Adolescent» слугує розділовою точкою альбому, відділяючи гучніші, швидші вступні треки від повільніших, більш замислених пісень другої половини.

Загалом, «Favourite Worst Nightmare» — динамічніший і агресивніший альбом, ніж дебют групи, який пом'якшується завдяки появі повільніших балад, що демонструють зростаючу вокальну майстерність Тернера. «Only Ones Who Know» — красива, тиха пісня про кохання, не схожа на всі попередні композиції групи, перша в історії балада Arctic Monkeys.

Альбомом «Favourite Worst Nightmare» Arctic Monkeys зуміли довести, що їхній дебютний успіх не був спалахом інтернет-інтересу. Новий альбом приваблює вже й дорослішу аудиторію, яка залишилася неохопленою попереднім альбомом через його юнацькі настрої. «Favourite Worst Nightmare» — цілком послідовний запис, видатний альбом-повернення, що продемонстрував, що Arctic Monkeys з кожним новим записом будуть змінюватися і змінювати своє звучання. І якщо їхній дебют визначив покоління, то ця платівка показала майбутнє самої групи.