Arctic Monkeys - Humbug

Але альбому потрібен був час, щоб стати для публіки не дивною підміною, а відкриттям. «Humbug» — найскладніший їхній альбом на той момент — став важливою сходинкою для групи, якою Arctic Monkeys стануть пізніше. Роками пізніше «Humbug» назвуть новим розділом шеффілдських музикантів. Вони більше не були просто найзначнішою молодіжною інді-групою, вони стали рок-зірками.

У листопаді 2008 року, за підтримки боса «Domino» Лоуренса Белла, група почала працювати з Джошем Хоммом з «Queens of The Stone Age» на його студії «Pink Duck» у Бербанку, недалеко від Лос-Анджелеса. Вони провели там 10 днів, перш ніж відправитися на студію звукозапису в каліфорнійській пустелі. Безплідні простори і клімат пустелі чудово підійшли Arctic Monkeys для переродження. Гітарист Джеймі Кук лаконічно висловився в інтерв'ю «New Musical Express» у липні 2009 року: "Там нема чого робити, окрім як записувати, стріляти з пневматичної зброї та розпалювати вогонь". Тернер погодився з цим у серпні 2009 року: «Пустеля точно відкрила можливості, яких без неї не було б». Для натхнення група слухала Cream, Black Sabbath, Джимі Хендрікса. Ну і звичайно неможливо не згадати про вплив Джоша Хомма в якості продюсера — його «відбитки» повсюди в «Humbug», який пронизаний психоделічною важкістю, небаченою раніше для альбомів Arctic Monkeys.

У третьому альбомі мелодії та тексти стали складнішими. До січня 2009 року — до того, як альбом був офіційно завершений — група почала виконувати деякі пісні вживу, і вже тоді було зрозуміло, що починається новий розділ Arctic Monkeys.

«Humbug» був першим (і не останнім) випадком, коли Arctic Monkeys довелося зіткнутися з неприйняттям з боку кількох критиків і багатьох прихильників. «Humbug» був важким, щільним і набагато повільнішим, ніж усе, що було раніше. Дуже схожий на розрізнені джем-фестивалі шістдесятих і сімдесятих років, «Humbug» продемонстрував дражливі проблиски того, куди група може піти далі. Найбільшою перешкодою, з якою Arctic Monkeys зіткнулися, була необхідність розвиватися, і вони подолали її з честю. Третій альбом став сходинкою на шляху цього розвитку до зрілішої форми.

Частково завдяки Джошу Хомму («Queens of the Stone Ages», «Kyuss»), який спродюсував 8 з 10 треків «Humbug», альбом зберігає мрячну, зловісну атмосферу. Тексти пісень Тернера також сприяють створенню таємничої атмосфери альбому. Попереджаючи будь-які звинувачення в одноманітності, напруженіші пісні, такі як «Crying Lightning» і «My Propeller», врівноважуються повітрянішими, менш агресивними. В результаті платівка здається досить цілісною, чого не було у перших двох альбомах.

«Humbug» — це рок-альбом у стилі ретро, який цікавий вже не просто як черговий альбом гаражної музики. Arctic Monkeys виросли, і їхній третій альбом став очевидним доказом виходу на новий рівень.