Arctic Monkeys - Tranquility Base Hotel + Casino

Альбом «AM» 2013 року був у багатьох відношеннях ідеальним рок-альбомом нашого часу. Але за деяким винятком інді-гітарна музика часто здається вичерпаною ідіомою. Якісний блиск «AM» відповідав його кількісному охопленню, завдяки чому шеффілдська четвірка посіла перше місце на міжнародному рівні та здобула величезну нову аудиторію в США. Можливо, це був їхній найкращий доробок з часів дебюту в 2006 році. П'ять років по тому «Tranquility Base Hotel & Casino» повністю виключив рок зі свого звучання, відійшовши від колишніх Arctic Monkeys. Звісно, гітарист Джеймі Кук, барабанщик Метт Хелдерс і басист Нік О'Меллі присутні, але їхня участь приглушена і перепрофільована. Усі вони вносять свій внесок в атмосферу альбому, зокрема й проникливим бек-вокалом, але їхні інструментальні партії не підривають слух.

Необхідно відкинути думку про те, що наступник альбому «AM» має так само запалювати, тільки тоді можна по-справжньому перейнятися захопливим «Tranquility Base Hotel & Casino».

Попри зміну загального темпу альбому, жодна з пісень не здасться фанатам незнайомою. Зрештою, «Tranquility Base Hotel & Casino» — це просто новий стильний наряд для гурту, який знає, що експерименти та різноманітність є ключем до довголіття. Шостий альбом Arctic Monkeys можна вважати найсміливішим кроком гурту. Спочатку написані Тернером на фортепіано і схвалені гітаристом Джеймі Куком, пісні з «Tranquility Base Hotel & Casino», як ніколи близькі до того, щоб стати сольним записом Алекса Тернера.

Коли Arctic Monkeys оголосили, що жодні попередні сингли не анонсуватимуть їхній останній альбом «Tranquility Base Hotel & Casino», таке рішення здалося дивним, але, почувши запис хоча б один раз, стає зрозумілим задум. Шостий альбом гурту, безсумнівно, є найдивнішим релізом на сьогодні. Жодна з 11 незвичайних пісень навіть близько не схожа на справжній сингл чи саундтрек до чого б там не було. Гітари (раніше складали основу звучання Arctic Monkeys) відступають на другий план перед мерехтливими клавішними та атмосферою невагомості.

Звісно, з одного боку, Arctic Monkeys не чужа стилістична еволюція. З іншого боку, «Tranquility Base Hotel & Casino» звучить як робота зовсім іншого гурту. Через 15 чи 20 років ця епоха гурту запам'ятається або як перехід до наступної фази, або як початок кінця. Але, чесно кажучи, поки що важко повністю зрозуміти, в який бік хитнеться маятник. Запис, безсумнівно, є новим, несподіваним і концептуально цікавим. І тільки час покаже, ким же насправді є Arctic Monkeys.