Якщо вам раптом здалося, що попередній альбом Дрейка був його найкращою роботою, то просто послухайте «Take Care». Ця платівка бездоганна абсолютно в усіх аспектах - починаючи від обкладинки і закінчуючи змістом. Без сумніву, це стане вічною класикою. Альбом дуже емоційний, він показує всю багатогранність виконавця, який першокласно перемикається між читкою і співом, розповідаючи свої історії.
Найбільш впізнаваною піснею платівки стала «Headlines», яка є своєрідним посланням у минуле. Репер згадує про те, як, будучи лише висхідною зіркою, вже постійно потрапляв у заголовки газет і журналів. Він був на слуху в усіх - і в друзів, і у ворогів. Попри те, що в нього мало хто вірив, Дрейк перевершив усі очікування і побив усі рекорди. Рвані ритми синтезаторів чудово доповнюються зухвалими нотками в голосі виконавця: "Я, напевно, геть збожеволів від компліментів/ Став надто самовпевненим".
У «Crew Love» з'являється ніхто інший, як The Weeknd, який, до речі, спродюсував десь половину цього альбому. Сама пісня об'єднує в собі, здавалося б, несумісні речі - R&B-наспіви, швидкі барабанні ритми, спокійні фортепіанні вставки, а також сильно оброблені голосові ефекти. Чоловіки розповідають про реалії зоряного життя, про те, як його привілеї безповоротно змінюють характер.
«Take Care» — це трохи сумна пісня, в якій значно переважає звучання фортепіано. Дрейк і Рианна втішають одне одного, ділячись подробицями своїх невдало завершених стосунків. Після досить енергійного початку таке уповільнення темпу приємно розслабляє.
«Marvins Room» можна назвати однією з найкращих хіп-хоп пісень 2011 року. Музикант малює перед нами картину того, як він сидить у барі і сумує за своїм колишнім життям, повним пристрастей. Туманний, приглушений ритм добре відображає душевний стан чоловіка, який телефонує колишній дівчині і благає її повернутися, хоча в неї вже з'явився новий партнер. Мабуть, це найсумніша і неймовірно особиста пісня, яку захочуть послухати всі люди, що пережили розставання чи депресію.
У «We’ll Be Fine» Дрейк начитує реп, в якому заявляє про те, що готовий спілкуватися тільки з дівчатами, які розуміють той факт, що вони не будуть єдиними в його житті. Така лірика не нова для репера, а от поєднання рок-звучання і хиткого приспіву дійсно гідне уваги.
У треку «Cameras / Good Ones Go» Дрейк вирішив використати семпли з пісні 2001 року «Calling on You». Перша половина композиції особливо не покращила оригінальну версію, а от друга половина вражає своїм надповільним темпом і запам'ятовуваним приспівом.
У «Doing It Wrong» Дрейк об'єднався з такою музичною легендою, як Стіві Вандер. Коли працюєш із такими людьми, необхідно показувати максимум своїх думок і емоцій. Саме це Дрейк і зробив, створивши баладу з прекрасною лірикою: "Ми те покоління, яке вже не може закохуватися, і бути разом, не розлучаючись". Стіві не стільки співає, скільки демонструє чудове соло на гармоніці. Гармоніка в хіп-хопі. Таке взагалі хтось бачив? Це ж неймовірно круто.
«Underground Kings» - один із найкращих треків альбому, що показує справжній, майстерно виконаний реп від Дрейка. На тлі енергійних бітів музикант розповідає про шлях, який має пройти будь-який виконавець-початківець. Пісня різко контрастує з попередніми їй глибоко-емоційними піснями. Від неї просто вибухає мозок і частішає пульс.
«Lord Knows» — це найепічніший трек альбому. Він містить активні барабанні партії, оперний жіночий бек-вокал і нищівні біти. А чого вартий куплет у виконанні Ріка Росса, сповненого самоіронії та хвастощів.
Напевно, найзначущішою для репера піснею є «Look What You’ve Done». Вона присвячена матері, бабусі та дядьку Дрейка, яким він висловлює свою вдячність за те, що вони привели його до успіху. Цей вчинок гідний поваги, адже, перебуваючи на вершині, дуже важливо не забувати тих, завдяки кому ти всього цього досяг. Про цю композицію не хочеться багато говорити, її краще послухати самому і повністю перейнятися цією надихаючою історією.
Альбом завершується треком «The Ride», в якому знову фігурує The Weeknd. За допомогою фонових інструментів і бек-вокалу «The Ride» задає класну R&B-атмосферу. Дрейк намагається пояснити, яково це - бути ним. Він розповідає про те, як купував випивку для всіх своїх приятелів, безтурботно ставився до грошей і спав з дівчатами, які ніколи його не любили.
Дрейк випустив чимало альбомів, але саме в Take Care йому вдалося знайти ідеальний баланс між репом і R&B. Музикант розвиває свої співацькі навички, застосовуючи їх у різних стилях, таких як поп, соул і R&B. Альбом захоплює нас у подорож життям Дрейка, наповненим славою і багатством. Однак репер нагадує, що ми ніколи не зрозуміємо, через що йому довелося пройти на шляху до цього життя, поки не відчуємо все на своїй шкурі.