Drake - Nothing Was the Same

«Tuscan Leather». Перший трек альбому зустрічає слухача новим, вдосконаленим звучанням. І без того динамічна та ритмічна мелодія ще сильніше прискорюється потужними басами, а от щодо тексту - це суцільне хвастощі багатством. Непоганий початок, але від Дрейка все ж хочеться почути щось більш осмислене та чуттєве.

«Furthest Thing». Це одна з тих дивних пісень, які абсолютно нічим не чіпляють при першому прослуховуванні, а потім несподівано виявляється, що вони дуже навіть непогані. Пісня викликає ностальгічні почуття завдяки бітам, які часто використовувалися в найпершому альбомі репера, а також навіває похмурувату атмосферу. Дрейк вправно маневрує між співом і репом, між тверезістю і сп'янінням, між тусовками і самотністю - він завжди перебуває десь посередині, не переходячи повністю на жоден бік. Ще музикант відверто розповідає про свою невірність. Замість того, щоб проводити час з коханою, він п'є, курить, зраджує і пліткує у неї за спиною. Все це виправдовується тим, що він дуже далекий від досконалості, як і всі люди у світі. Хіба тут можна посперечатися?

«Wu-Tang Forever». Цей трек присвячений не тільки жінці, це одна велика метафора на закони музичної індустрії, творчого впливу та авторських прав. Крім того, тут Дрейк здійснює невелику подорож у своє минуле, згадуючи дні, проведені в Торонто, та пісні американської групи «Wu-Tang Clan», які надихали його в ті далекі роки.

«Own It». Пісня ніби стала прямим продовженням попередньої композиції, не несучи в собі жодної індивідуальності, через це її неможливо назвати ні поганою, ні хорошою. Можливо, буде краще пропустити її і перейти до наступного, набагато цікавішого треку.

«Worst Behavior». Композиція починається з досить швидкої та агресивної читки репера. Він буквально кричить про свою відразу до нещирих людей, з якими йому доводилося стикатися протягом багатьох років. Спочатку вони не вірили в нього і в успіх його кар'єри, а тепер, коли він став знаменитістю, вдають, що завжди підтримували виконавця. Слово «удавання» повторюється в пісні просто незліченну кількість разів, відображаючи всю лють чоловіка. Хоч як парадоксально це не було б, «Worst Behavior» однозначно є найкращою піснею альбому. Тут немає динамічного розвитку і приголомшливих бітів, зате з лишком вистачає бунтарського духу, бунтарської лірики і чистого хаосу. Всі погодяться, що не завжди нам потрібні пишномовні тексти і складні мелодії, іноді хочеться просто відірватися і забути про все «правильне».

«Come Thru». Нарешті ми дісталися однієї з найщиріших і найемоційніших пісень Дрейка. Це навіть не пісня, а душевна бесіда зі слухачем. Музикант розповідає про свої стосунки, про всі злети і падіння, пережиті разом із його коханою. І в ці розповіді безапеляційно віриш.

«Hold on, we’re goin home». У цій композиції цілком магічним чином переплітаються реп і неймовірно красивий спів. Сам Дрейк зізнався, що за її допомогою він хотів воскресити атмосферу, що панувала у безсмертних хітах Майкла Джексона та Куінсі Джонса. Він досяг своєї мети і створив цілком фантастичний трек, вклавши в нього прекрасну історію. Всі вже давно зрозуміли, що Дрейк вміє співати, проте йому вдалося вразити публіку своєю здатністю поєднувати класичні та сучасніші вокальні прийоми, поп-мелодії та захопливі кінематографічні тексти.

Створюється відчуття, що в альбомі «Nothing Was The Same» Дрейк продемонстрував усі свої таланти: він читає реп, співає, створює гімни цілих поколінь, розповідає глибоко особисті історії і доводить, що знає всі останні музичні тренди. Може, ця платівка і не стане абсолютним лідером дискографії виконавця, але вона точно посяде в ній почесне місце, адже тут демонструється абсолютна різноманітність лірики, стилів і жанрів. Альбом повний сильних, добре спродюсованих пісень, які оцінять і полюблять давні шанувальники Дрейка. Може, він і починав з самих низів, але цією роботою він вкотре показав, що до колишнього безвісного життя він повертатися не збирається.