Eminem - Recovery

Про особисті проблеми Емінема давно добре відомо: його відданість доньці, постійна відраза до себе, проблеми з матір'ю та колишньою дружиною. Тим не менш, єдиним ворогом артиста на момент написання цього альбому була наркотична залежність. Він уже згадував про свою боротьбу в «Relapse», але, схоже, тоді ця тема його не надто надихала. Він знову піднімає її в «Recovery», при цьому ясно даючи зрозуміти, що назва альбому, яка означає «відновлення», не має нічого спільного з наркотиками і стосується виключно його професії. Іншими словами, він одержимий власною популярністю, то заперечуючи її, то прагнучи більшого. Але навіть у цьому плані альбом не відповідає своїй назві. Брак творчого запалу й радості від надання словам нових форм роблять альбом неймовірно похмурим і важким. Реп звучить вимушено і нецікаво, Емінем не отримує задоволення від процесу, а отже, і його слухачі теж не отримають. Альбом зрештою звучить так, ніби він мотивований не нелюбов'ю до себе, як більшість хіп-хоп робіт, а жалістю.

Емінем вирішив не зраджувати своїм звичкам. Він досі намагається розібратися з нещасним коханням до своєї колишньої дружини Кім і все ще хоче звести рахунки з небажаними йому знаменитостями. Але є і дещо нове. Раніше в його альбомах, як правило, не брали участі дівчата, але для «Recovery» він запросив Пінк («Won't Back Down») і Ріанну («Love the Way You Lie»). І попри те, що в новому альбомі Емінем усе такий же імпульсивний, він намагається зазирнути глибше, розповідаючи не лише про дитячі травми, а й про заздрість своїм колегам: “Я мало не записав пісню з образою Лілa Вейна. Я ніби заздрив йому через його популярність”.

«Recovery» вкотре доводить талант Емінема як автора текстів. У «Talkin' 2 Myself» він розповідає про свою боротьбу з депресією і навіть вибачається за свої останні роботи: “Два останні альбоми не рахуються, «Encore» я записував під кайфом, «Relapse» — поспіхом”. Бездоганна техніка добре помітна в треках «Won't Back Down» і «White Trash Party». З іншого боку, вона його сильно обмежує. Емінем викрикує свої тексти агресивним флоу і тому здається передбачуваним і повторюваним. Можливо, у такий спосіб він намагається повернути собі корону й прихильників, але складається враження, що ним керує глибше бажання бути почутим і зрозумілим.

Емінем справді виправив багато недоліків минулих робіт. Це найживіший і найщиріший альбом з випущених ним за останні роки. Репер здатний за вісім секунд викликати у слухача нудоту, когось образити, розсміяти і висловити купу аргументованих непристойностей, і це саме те, чого від нього давно не було чутно. Загалом, весь альбом звучить набагато природніше, ніж його останні кілька релізів.

Для запису нового альбому Емінем знову почав співпрацювати з іншими продюсерами. Свої біти для «Recovery» запропонували Dr. Dre, Just Blaze, Boi-1da та багато інших. Однією з найсильніших робіт альбому є «On Fire», спродюсована репером Деноном Портером. Сумна правда в тому, що багато з цих треків не отримали жодного просування в радіоефірах, оскільки виявилися надто непристойними, однак це не привід не слухати їх. Композиції «25 To Life», «Seduction», «Almost Famous» і «You're Never Over» можна назвати одними з найкращих робіт в альбомі з часів «The Eminem Show».

Буквально кожен трек в альбомі відображає як старий, так і новий спосіб мислення Емінема. І хоча далеко не всі з них прикутовують увагу, цей реліз важко ігнорувати завдяки його запам'ятовуваним приспівам і бітам, помноженим на нескінченний запас дотепності та злості Емінема.