| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Geffen Records | 24198-1 | США | 1988 |
| CD | Geffen Records | GHS 24198 | США | 1988 |
Музиканти Guns N' Roses не поспішали записувати повноцінне продовження «Appetite for Destruction». Дебют виявився гігантським, несподіваним успіхом, він викликав резонанс у музичному світі й був настільки впізнаваним, що завдяки своєму комерційному успіху гурт почав інтенсивно гастролювати. Природно, запис нового матеріалу було відкладено.
Тому очікування майбутнього, дводискового «Use Your Illusion» було скорочено випуском доволі інтригуючого релізу під назвою «G N' R Lies», який являє собою щось середнє між звичайним студійним альбомом і компіляцією. У цьому випадку можна сказати, що творці цього проєкту пішли легким шляхом. Перша частина альбому взята з EP «Live ?!*@ Like a Suicide», записаного 2 роками раніше. Описаний міні-альбом тоді було нелегко придбати (та й зараз нелегко), оскільки у 1986 році він був випущений обмеженим тиражем у 10 тисяч примірників, до того ж лише на вінілі та касеті. Тому було вирішено освіжити матеріал і випустити його на LP з новим матеріалом. Природно, завдяки цій процедурі, «Live ?!*@ Like a Suicide» так і не був перевиданий як EP. Варто зазначити, що випуском міні-альбому займався лейбл Uzi Suicide, який був заснований з цієї нагоди... самими музикантами.
Що стосується інших дрібниць, то лейбл не наважився включити до EP пісню «Shadow of Your Love», запис якої вже багато років ходив серед людей лише у вигляді бутлегів. Роблячи також невеликий відступ, у контексті цілого варто зазначити незвичайну обкладинку, яка мала стати злою сатирою на пресу та всілякі журнали, тому була представлена у вигляді бульварної першої шпальти газети. Ефект був справді вражаючим - це концепція, повна деталей і прихованих смаків, які можна вловити, лише володіючи вініловою версією.
Завдяки шуму аудиторії, треки, включені на перший бік «G N' R Lies», звучать так, ніби вони були записані під час концерту чи виступу гурту. Насправді все зовсім інакше - заради економії коштів матеріал був записаний у студії, а звуки аудиторії додали окремо, щоб створити враження сценічного антуражу (вони взяті з фестивалю Texxas Jam, який проходив наприкінці 70-х років, задовго до появи Guns N' Roses). Насправді, не знаючи цього, важко здогадатися, що це студійні версії - гурт грає з такою енергією, ніби вони справді на сцені. Протягом багатьох років більшість слухачів не знала, що слухає неконцертний матеріал.
Насправді, перший бік звучить як продовження «Appetite for Destruction», хоча через те, що ці записи старіші, це радше прототип дебюту. Тут ми маємо два оригінальні, створені ще за часів Hollywood Rose треки, змішані разом (хард-рокова «Reckless Life» і трохи легша «Move to the City») та два кавери («Nice Boys» з репертуару Rose Tattoo та «Mama Kin» Aerosmith). Хоча насправді кожен з них звучить так, ніби його створили Guns N' Roses. Особливо вдалою вийшла переробка пісні «Mama Kin», виконана гуртом Стівена Тайлера енергійніше, ніж оригінальна версія. Вже на цьому етапі можна почути великий потенціал гурту, який незабаром запише альбом «Appetite for Destruction».
Трохи цікавіша друга частина «G N' R Lies», наскільки вона відрізняється від галасливої презентації майстерності інструменталістів, що міститься в «Live ?!*@ Like a Suicide». Є чотири... акустичні треки. Завдяки цьому музиканти змогли показати, що вони почуваються добре не лише у потужній, хард-роковій грі. Якщо хтось думав, що Guns N' Roses у версії unplugged втратять всю свою міць, то він був приємно розчарований. Репертуар складався з трьох абсолютно прем'єрних композицій, плюс «You're Crazy», яка була записана раніше в іншій версії на альбомі «Appetite for Destruction». Варто зазначити, що лише у двох записах («Used to Love Her» та «You're Crazy») чутно ударні, решта - виключно робота гітаристів та Екслa. Продюсер Майк Клінк назвав момент запису акустичного матеріалу чарівним, і справді, в деяких моментах з ним важко не погодитися.
Найбільше це чути у вступному треку. Тут представлена одна з найкрасивіших акустичних пісень – «Patience». Вона починається з мелодійного свисту Екслa, а потім вокаліст видає одне з найкращих своїх вокальних виконань, показуючи, що окрім роботи у високих регістрах свого голосу, він також може співати у ніжній, пронизливій манері - це можна вважати першою спробою такого роду на студійному альбомі, яка пізніше отримала розвиток у «November Rain» та «Estranged». Композиція зіграна з почуттям, має неземну атмосферу, і до неї неодмінно хочеться повертатися багато разів. Рівень падає з піснею «Used to Love Her». Загалом, доволі приємна акустика, але, особливо після прослуховування «Patience», справляє враження банального філера. Несерйозна, приправлена чорним гумором лірика та легка, весела мелодія дозволяють зробити заяву, що «Used to Love Her» була записана просто заради жарту і має сприйматися саме так. Часом це навіть звучить як пародія на музику кантрі.
Пісня «You're Crazy» була представлена у м'якшій аранжировці, а текст залишився колишнім. Важко вибрати, яка версія краща - обидві представлені абсолютно по-різному, і це розмаїття добре працює в обох випадках. «One in a Million» була б звичайною, не дуже характерною піснею, якби не дуже суперечливий, написаний Екслом текст, у якому вокаліст точно не маскує свої слова. У результаті виник грандіозний скандал, який свого часу неабияк зіпсував музикантам кров і нажив їм купу ворогів, що, як не дивно, навіть збільшило популярність гурту. Лірика заснована на переживаннях вокаліста, коли він вперше приїхав до Лос-Анджелеса. Те, як її заспівав Ексл, не піддається опису. Емоції, які він вклав у цю пісню, не піддаються опису. Ви маєте це послухати!
Варто знати «G N' R Lies», навіть якщо ви не є шанувальником Guns N' Roses. Він повністю відрізняється від дебюту, вперше демонструючи багатогранність гурту, хоча й не такою мірою, як еклектичний «Illusions». Завдяки розмаїттю та невеликій кількості матеріалу, цей альбом може стати непоганим уведенням у творчість гурту. Загалом, альбом може здатися трохи випадковим - звідси й чіткий поділ на дві різні частини - але він майже весь час тримає гідний рівень. Початок релізу представляє енергійне, вогняне обличчя гурту, тоді як спокійніший бік дозволяє краще почути технічну майстерність музикантів. Крім того, як не піддатися чарівності «Patience»?