Після багатьох років дослідження непростої музичної індустрії Jamiroquai повернулися зі своєї творчої відпустки з восьмим альбомом «Automaton». Гурт доводить свою новаторськість, розповідаючи у вправно спродюсованих піснях про нестабільність у світі, розчаровуючу реальність, колись здавалося багатообіцяючим майбутнім, і чудові можливості, які дарує людині життя. Їхня музика й досі є осередком грувів, африканських ритмів, величезного таланту та майстерного володіння словом.
У першому ж треку «Shake It On» помітний явний вплив британського хаусу та націленість гурту на танцювальну музику. У пісні фронтмен Джей Кей розмірковує про те, як людям складно вийти за межі власних можливостей і по-справжньому пізнати себе: “Мені потрібно дізнатись, де я, перш ніж я досягну зірок, перш ніж я ступлю на Марс”. Текст пісні також знаменує собою перше з багатьох коливань між усвідомленим оптимізмом і ейфорією на альбомі. Ця ж тема продовжується і в заголовному треку «Automaton», що має непогану синтезаторну мелодію, виконану у стилі гурту «Soulwax», але зіпсовану слабким приспівом.
Важливу роль у розширенні та виведенні дискографії Jamiroquai на новий рівень відіграє спільна продюсерська робота Джея Кея та клавішника Мэтта Джонсона. Так, у створеній ними «Cloud 9» кожен елемент, що складає мелодію, здається живим – від електрогітар і басу до плескання в долоні. Далі альбом являє собою суміш із диско, фанку та ейсид-джазу, подекуди прикрашених найкращими синтезаторними вставками 2007 року. «Hot Property» містить стилістичні натяки на хаус з додаванням синтезаторів епохи «Super Mario» та малоприємної басової партії Рика Джеймса.
Беззаперечною зіркою проєкту є «Vitamin». У пісні відроджено класичні риси ранніх робіт гурту і повною мірою представлено все, що коли-небудь допомогло Jamiroquai побудувати блискучу кар'єру. Враховуючи те, як часто Джей Кей надихався ідеєю космічних подорожей, цікаво спостерігати за зміною його думки. Під звук ударних, що межує з брейкбітом, чути його неоднозначне ставлення до технологій: “Знаєш, я хочу, щоб усе минуло. Мені не потрібен вітамін, щоб отримати задоволення і любов”. Jamiroquai завершує свій проєкт піснею «Carla», святом у стилі синті-поп на честь пережитої ночі вечірок. Під басову партію, що нагадує «Off the Wall» від Майкла Джексона, Джей Кей наспівує: “Твоя усмішка перетворює мої сльози на золотий пил; Я єдиний, кому можна довіряти, ніщо не стане між нами”.
«Automaton» без сумніву можна вважати поверненням гурту до їхньої колишньої форми. Цей альбом, що швидко став першим у 38 країнах в iTunes, є черговим свідченням таланту Jamiroquai: жоден гурт із 90-х не залишався настільки вірним своєму звучанню, лише коригуючи його відповідно до змінних тенденцій і створюючи на його основі одні зі своїх найкращих робіт через понад 20 років на сцені. Гурт постійно перебуває у процесі розвитку, і навіть їхні помилки звучать свіжо та цікаво.