| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Mercury | 2754292 | Європа | 2010 |
| CD | Mercury | 2747054 | Велика Британія та Європа | 2010 |
З моменту виходу альбому «Emergency on Planet Earth» у 1993 році, що став еталоном ейсид-джазу і фанку, лондонський гурт Jamiroquai залишається непохитним у своєму баченні. Їхній сьомий альбом «Rock Dust Light Star» демонструє повну байдужість до сучасних музичних тенденцій того часу з домінуючими в чартах синті-поп композиціями. Натомість гурт віддає перевагу поєднанню найкращих елементів джазу, блюзу та розумної дози електронної музики. «Rock Dust Light Star» - не найсміливіший і не найноваторський альбом, проте він показує Jamiroquai в їхній найкращій формі.
Головний сингл і водночас головний хіт альбому «White Knuckle Ride» - це передбачуваний, зручний для радіо трек, що своєю структурою нагадує інші хіти гурту. Jamiroquai йдуть безпечним шляхом і дотримуються перевіреної часом формули, використовуючи фальцет Джея Кея поверх енергійних басових партій і фанкових синтезаторних мелодій. У результаті виходить щось на кшталт постмодерністського диско-фанку з усіма атрибутами й настроєм фанку 70-х. Той самий настрій зберігається в піснях «Smokes and Mirrors» і «All Good in the Hood» з їхніми заразливими приспівами і фанковими партіями валторни, написаними наче за підручником майстра фанку Кертіса Мейфілда.
Далі гурт намагається трохи розширити свої музичні межі за допомогою «Hurtin’» - спокійної пісні з повільним ритмом і блюзовою гітарою. Коріння пісні сягає глибоко в блюз, а поєднання вокалу Кея зі звучанням хору на фоні робить роботу ще більш унікальною. Друга частина альбому відкривається м’якими й сентиментальними баладами «Blue Skies» і «Lifeline», проте найщирішою піснею альбому є «Never Gonna be Another», в якій оповідач оплакує втрату близької людини: “Я ніколи не знайду нікого, схожого на тебе”.
Остання пісня альбому стала справжнім сюрпризом для багатьох шанувальників гурту. «Hey Floyd» є поєднанням елементів регі, ска й африканської музики, представленої в барабанній партії на початку. У пісні є щось вінтажне, що змушує слухачів замислитися, чи не чули вони її раніше. Упродовж усього альбому Jamiroquai залишаються вірні своїм принципам, які довгий час вірно їм служили. Тому «Hey Floyd», можливо, єдина спроба гурту вийти за межі звичного звучання в цьому альбомі.
Загалом, «Rock Dust Light Star» - гідний і найбільш впевнений альбом гурту з мінімальною кількістю недоробок і слабких моментів, серед них, наприклад, невідповідність рівня мелодій і текстів, які часто рясніють кліше. У решті альбом поєднує в собі спадщину фанку й диско та подає їх у доступному для широкої публіки вигляді. Крім того, цього разу Jamiroquai зосередили свою увагу на живій інструментальній грі та чіткості звуку, чим додатково покращили якість музики.