| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Sony Soho Square | S2 494517 1 | Велика Британія та Європа | 1999 |
| CD | Sony Soho Square | S2 494517 2 | Європа | 1999 |
Через три роки після великого успіху з «Traveling Without Moving» Jamiroquai повернулися з четвертим альбомом «Synkronized», в якому одночасно показано зростання гурту і відображено захоплення Джейсона Кея музикою 70-х років: від уже звичних діско і джаз-фанку до пізнішого соулу. За час відсутності гурту змінився його склад – Стюарт Зендер покинув колектив через конфлікт із фронтменом, після чого деякі слухачі відзначили зниження якості музики, з чим важко погодитись. У плані продюсування альбом вийшов чистішим за своїх попередників, однак прихильники гурту ще довго запитували себе, чи зможе гурт повернутися до своєї початкової музичної форми.
Відкриває альбом один із найвідоміших хітів в історії гурту «Canned Heat». Це заразливо оптимістична, тепла і бадьора фанк-пісня, яка викликає бажання танцювати. Більше того, сам текст пісні закликає слухачів прогнати всі свої проблеми танцем. Іншою помітною роботою альбому є «Soul Education». Це трек з елементами R&B, із фантастичною мелодією і ритмом. У ньому Джей Кей каже, що в соул-музиці відображене все його життя, і що це єдине знання, яке йому потрібне.
Як не дивно, для гурту, відомого своїми фанк-роботами, найбільше уваги в альбомі привертають балади. Так, «Falling» — це чудово спродюсована, красива й м'яка пісня з приємним ритмом, атмосфера якої допомагає розслабитися і покращує настрій. Схожі відчуття викликає і «Butterfly». Пісня має трохи беззмістовний текст у приспіві, але чіпкий ритм і душевна подача Кея виправляють ситуацію.
У звуковому плані «Synkronized» є найскладнішим альбомом Jamiroquai. У кожній ноті тут помітна індивідуальність. «Black Capricorn Day», наприклад, починається з приголомшливої гітарної мелодії 70-х. Це, можливо, найфанковіша пісня в альбомі, яка, до того ж, складається з безлічі шарів: труби, тромбона, струнних, клавішних, гітари, баса і важкої перкусії. Ще однією вартою уваги роботою є «King For A Day» - фантастична пісня з прекрасною фортепіанною гармонією, мелодією, текстом і вокалом. Це м'яка балада, без жодних елементів фанку, соулу чи діско, через що її складно асоціювати з творчістю Jamiroquai. Найоригінальніша робота альбому – це мрійлива інструментальна «Destitute Illusion». Психоделічні й проникливі клавішні аранжування Тобі Сміта своїм звучанням нагадують роботи Стіві Уандера і гурту Tangerine Dream.
Попри те, що більшу частину часу важко сказати, про що саме співає Кей, очевидно, що робить він це з надзвичайним натхненням. У плані текстів можна помітити спроби гурту повернутися до своїх витоків. Наприклад, пісня «Planet Home» знову торкається теми збереження планети, однак їй бракує глибини ранніх робіт, через що вона швидко набридає. І хоча жодна робота на «Synkronized» не досягає цього балансу між фанком і турботою про довкілля, кожна з них все одно підкреслює, наскільки гурт сильний і згуртований.