| Формат | Лейбл | Номер | Країна | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Вініл | Sony Soho Square | 477813 1 | Велика Британія | 1994 |
| CD | Sony Soho Square | 477813 2 | Європа | 1994 |
Через рік після свого дебюту, сповненого соулу, фанку та ейсид-джазових ритмів, Jamiroquai випустили другий альбом «Return Of The Space Cowboy», у якому вирішили трохи знизити темп, не втрачаючи при цьому своєї фанкової унікальності та розширюючи намічені раніше межі. У характерному для гурту стилі альбом однаково торкається як легковажних, так і серйозних тем, розглядаючи їх під різними кутами. Щодо вокалу, Джейсон Кей продовжує дотримуватися плавної манери Стіві Вандера та Ела Гріна, що добре помітно в перших роботах альбому: заголовній пісні «Space Cowboy» та «Stillness In Time» з перевагою бразильських ритмів.
Більшість композицій на «Return Of The Space Cowboy» тривають близько шести хвилин і мають розслаблюючу, п'янку атмосферу, через що весь альбом звучить дуже неквапливо. Єдиний раз, коли він відхиляється від цього ритму, настає у пісні «The Kids», яка різко починається з важкої гітарної партії та чудових валторн із синтезаторами.
Хоча загальний тон альбому відносно спокійний і розслаблюючий, Jamiroquai не втрачають своєї впевненості та розкутості. Вони не хочуть вважати себе просто гуртом для вечірок і продовжують порушувати соціальні проблеми, включно з бездомністю та правами корінних американців. Наприклад, пісня «Manifest Destiny» бере свою назву з крилатого виразу, який раніше використовувався для виправдання континентальної експансії США, досягнутої шляхом поневолення та вбивства багатьох народів.
Альбом також повний емоційних пісень, у яких Джей Кей розмірковує про невизначеність життя («Stillness in Time»), втрачене кохання («Half The Man»), внутрішньоособистісні конфлікти («Light Years») і розповідає про своє важке дитинство («Just Another Story»). Крім того, є просто оптимістичні треки («Mr. Moon»), фанкові інструментальні композиції («Journey to Arnhemland») і навіть пісня-протест («Scam»). Попри розмаїття тем, усі треки альбому пов'язані в єдине ціле неймовірною музичною хімією гурту. Впевнені басові партії, щільні мелодії та безліч вдалих експериментів зі звуком дозволили Кею повною мірою показати свій вокал – від якогось гібриду між співом і репом до тенора та фальцету.
Як і його попередник, «Return Of The Space Cowboy» має приголомшливу музикальність і фанк, однак у ньому також помітні очевидне зростання гурту та зрілість. Він передає безліч настроїв, а всі його пісні змістовні та правдиві. Альбом зміг не лише закріпити за гуртом зірковий статус у Європі та Японії, а й нарешті відкрити йому двері на американський ринок. Окремо варто відзначити спадщину роботи: окрім того, що пісні з альбому семплювали такі легенди хіп-хопу, як Міссі Еліот («Morning Glory») та Тупак Шакур («Manifest Destiny»), «Return Of The Space Cowboy» й досі залишається актуальним. Причина цього полягає у певній «позажанровості» гурту і, перш за все, у тому, як мало уваги вони приділяли тенденціям того часу. Саме таке легке і безтурботне ставлення до написання пісень зробило і продовжує робити «Return Of The Space Cowboy» справжньою класикою.