Земфира - Спасибо

2007 рік. Літо. Меломани російськомовного музичного простору дізнаються, що їхня улюблена рок-зірка починає роботу над новим альбомом. У цей час вона виступила на своєму єдиному концерті у Зеленому театрі московського парку імені Горького. На сцену вийшла дуже худа дівчина. Глядачі були в подиві. Невже Земфіра хвора чи стала наркоманкою?

Насправді на співачку сильно вплинуло спілкування з її новою подругою – акторкою, сценаристкою і режисеркою Ренатою Литвиновою, яка сама ніби зійшла з листівок періоду Срібного віку. Кінодіва змінила імідж і творчість Земфіри того періоду. Подруги майже не розлучалися. Багато в чому естетика нового альбому народжувалася під впливом Ренати Литвинової, яка навіть зняла цілий фільм на концерті у Зеленому театрі з оновленою Земфірою. Вона ж створила кліп «Мы разбиваемся», а по радіо запустили «Мальчика» - пісню, яка увійде до нової декадентської платівки російської рок-зірки.

Новий альбом Земфіра почала писати восени 2006-го. Рівно через рік він був готовий. Пісні записували в британській столиці, а зводили їх на знайомій співачці тон-студії «Мосфільму», хоча раніше все було з точністю до навпаки.

За словами Земфіри, вона заздалегідь продумала концепцію всього альбому і дуже швидко його записала. Співачка виступила продюсеркою своєї нової платівки. Звукозаписувальні компанії в цьому процесі участі не брали. Рок-зірка на той момент уже була незадоволена «прогнилим» російським шоу-бізнесом, що працював за схемою «товар-гроші-товар». Їй не хотілося допускати «незрозумілих людей» до свого творчого процесу.

Альбом «Спасибо» з'явився у продажу в жовтні. Його російський наклад становив понад 200 тисяч аудіоносіїв. Приблизно 50 тисяч дисків продали в країнах пострадянського простору.

Земфіра розповідала в інтерв'ю, що ці пісні відображають її 30-річчя. Усередині співачки пронеслися «бурі». Вона усвідомила багато речей. Рок-зірка відчувала, що ці композиції надовго увійдуть до її концертного репертуару, що врешті-решт справдилося лише частково.

«Спасибо» Земфіра називала «позитивним» альбомом. Записуючи «Вендетту», вона перебувала в пошуку, а нову платівку задумала заздалегідь і точно втілила в реальність. Співачка говорила, що її останні на той момент альбоми пов'язані, як роботи «Queen» - «A Day At The Races» і «A Night At The Opera». Це можна охарактеризувати як «нерозуміння – розуміння».

Земфіра стверджувала, що її нова платівка складається з трьох завершених циклів (схоже на три відділення вистави кабаре). Усі вони відрізняються індивідуальним настроєм і несхожими музичними рішеннями.

Цього разу Земфіра зосередилася на акустичному звучанні, в якому головну роль було відведено клавішним інструментам. Співачка сама на них чудово грає, але цього разу рок-діві був потрібен свій геніальний акомпаніатор, як Олександру Вертинському – Михайло Брохес. Вона покликала чудового, тонко відчуваючого, що грає з настроєм і гармоніями клавішника гурту «Океан Ельзи» Дмитра Шурова, який, по суті, займався практично всіма аранжуваннями. Дехто каже, що участь у записі альбому «Спасибо» - це вершина його творчості.

Не обійшлося і без «Мумій Тролля», який цього разу був представлений лише гітаристом Юрієм Цалером. На платівці, як і належить кабаре Срібного віку, звучить багато струнних інструментів і навіть музика у виконанні Оркестру кінематографії під керуванням Сергія Скрипки.

На думку багатьох журналістів, альбом «Спасибо» вийшов «експериментальним і новаторським», а от критика «сирих і слабкуватих» пісенних текстів Земфіри була недоречною. Вона тримала планку, хоча її лірика стала іншою.

Альбом «Спасибо» оформлений Олександром Лобановим, а фотографія, яку можна побачити на обкладинці, зроблена Сергієм Берментьєвим. На білому тлі у вигляді відбитку з'являється портрет співачки. Її волосся розлітається навколо пір'ям.

На обкладинці є лише слово «Спасибо» і більше нічого. Слухайте і все зрозумієте…

«В метро»

Як завжди, альбом Земфіри починається завзято. За словами самої співачки, «В метро» - «войовнича, але романтична пісня-нерв». Відчувається акустичний драйв, як було у «Воскресения» періоду відродження. Звучить труба, як у першій пісні «Алисы» на їхньому культовому альбомі «БлокАда».

«Жить будем долго и вместе взорвемся в метро» - зовсім не життєствердний оптимізм.

«Воскресенье»

«Бажання жити» - основний посил цієї «легкої і неформальної», за словами Земфіри, оптимістичної побутової замальовки. «Пісня – свято», як описувала її сама рок-зірка.

«Дом»

Композиція в дусі «The Band» і Доктора Джона з класною партією органа. У середині пісні майже бітлівські струнні періоду «Revolver». У цій композиції відчувається «світлий душевний стан» Земфіри.

«Мы разбиваемся»

Головний і найщиріший хіт альбому. Прекрасна лірична поезія і стриманий, але пронизливий акомпанемент. Загалом, пісня одразу перейшла в розряд класики російського року. Вона змінила оптимістичний початок альбому на більш мінорний лад.

Земфіра розповідала, що після написання цієї пісні цілу ніч не спала. Її переповнювали особливі почуття. Вона зрозуміла, що написала щось дійсно варте уваги. Це був глибокий вдих, що затримався всередині без видиху. Співачка назвала пісню «Мы разбиваемся» - «щастям».

Новий хіт рок-зірки одразу ж потрапив до музичних чартів і протримався на їхній вершині досить довго.

У Ренати Литвинової народилася ідея короткометражки, яку вона зняла за цією піснею і з'явилася в ній у головній жіночій ролі. Стильно одягнена акторка перебувала в оточенні трьох чоловіків-кілерів, які мали її вбити. Земфіру можна побачити в цьому художньому кліпі, що виконує приспів у якомусь дивному місці.

«Мальчик»

Цю пісню Земфіра записала першою для нової платівки. У ній виділяються маршовий ритм і блюзово-психоделічне гітарне соло, а також цікавий текст:

• Грошей - нуль
• Сексу - нуль
• Музика здохла
• Хлопчик – нуль.

Схожі пісні, можливо, писав би сучасний Вертинский.

Земфіра оголосила конкурс ремейків цієї композиції. Десять найкращих з них були викладені на офіційному порталі співачки.

«Господа»

У середині традиційної вистави в кабаре ведучий зазвичай спілкується з глядачами. Земфіра, відповідаючи обраній естетиці альбому, звернулася до своїх слухачів – «панів»

Сама співачка говорила, що одного часу її оточували слабкі, але амбітні люди. І ця іронічна пісенька про них.

У фіналі композиції звучить розгульний фортепіанний програш з американського «Трюкача». Музику до фільму написав Домінік Фронтьєр.

Ця пісня теж перетворилася на кліп про карткового шулера, у якого врешті-решт украв усі гроші інший гравець. А Земфіра тут – Пікова Дама.

«Я полюбила Вас»

Після розмови час би й потанцювати, наприклад, танго Срібного віку під акордеон, скрипку і фортепіано.

«Я полюбила вас, Марина Цветаева». Пісня-посвята улюбленій поетесі, у якої є вірш «Анне Ахматовой». Земфіра ж зробила схожий реверанс у бік Цвєтаєвої.

«Возьми меня»

І знову повернення до себе, до свого звучання, до своєї лірики. Без жодних натяків і озирань. Джазова аранжировка – вокальні імпровізації, духова секція, цікава басова партія і різні клавішні інструменти. Земфіра назвала цю пісню найбільш «делікатною» за атмосферою і звучанням.

«Снег начнётся»

Єдиний трек на альбомі, який відрізняється від інших пісень. У ньому відчувається тривожний передзимовий настрій. Тут повертається Земфіра початку 2000-х. Композиція витримана в дусі пост-панку з чіткою басовою лінією. Дмитра Шурова в ній практично немає. Навіть кліп до цієї пісні оформлювач платівки «Спасибо» Олександр Лобанов зняв у дусі відеоінсталяції.

«1000 лет»

Медитативну річ під скупий акомпанемент фортепіано з переходом у депресивний грандж Земфіра написала, коли у неї боліли зв'язки. Співачці не можна було навіть просто говорити.

Декаданс повертається – «Бери Chanel, пошли домой». Зима тут вже настала і ліричній героїні це не подобається. У голову їй лізуть жахливі думки, підкріплені несамовитим криком Ренати Литвинової.

Ще одна чудова пісня для саундтреку якогось естетського фільму жахів чи трилера. Чимось композиція нагадує музику для кіно Мікаела Тарівердієва (одного з найулюбленіших композиторів Земфіри). У голові спливають дивні нервові мелодії з напружених моментів «Семнадцати мгновений весны». Деякі партії в «1000 лет» зіграні на справжньому церковному органі (знову ж таки перегук з Тарівердієвим).

Рок-зірка називає цю пісню найулюбленішою на «Спасибо».

«Во мне»

Пісня – сон. Красива кода для сумного кабаре Земфіри з фінальним щебетанням пташок. «Во мне – вся любовь».

«Спасибо»

Після вистави артисти виходять на біс. «Спасибо» якраз і призначена для оплесків, не випадково вона була записана на репетиції. Для самої Земфіри ця пісня – «головний месседж» альбому. Вона називає «Спасибо» - «піснею-подякою». Далі мають пролунати овації.